27 листопада 2022, 18:52
ПРО КІЛЬКІСТЬ ЯБЛУК В НАСІНИНІ
'Будь-хто може перерахувати кількість насінин в яблуці, та нікому не під силу
перерахувати кількість яблук у насінині' – з книжки Діпака Чопри.
Ми є насінням майбутнього. І ми самі, і наші діти, і наші друзі – ми всі маємо купу можливостей створювати майбутнє та, нажаль, часто про це забуваємо.
Буває, ми на стільки у нашому стрімкому рутинному потоці, що не можемо підняти голови і озирнутися навколо. А іноді, навіть, не уявляємо, що зміни можливі.
Багато моїх друзів незважаючи на разючі зміни навколо (у Києві, в Україні, в Європі та Світі) геть не змінилися.
Один з моїх особистих уроків, урок з моїх помилок під час попередніх криз: помилка – не змінюватися достатньо зі змінами навкруги, ігнорувати можливості для себе, хапатися за очевидне.
Нагадувати собі про щось важливе – одна з традиційних стоїчних практик. Ось як це робить Марк Аврелій в листі до самого себе.
'Ненастанно споглядай, як усе стається через перетворення, і звикай брати на ум, що природі Цілого ніщо так не до вподоби, як перетворювати суще і творити щось подібне, але вже нове; бо все суще – це, певним чином, насіння будучого. Але ти, навпаки, уявляєш сім'ям лише те, що вкидають у землю чи в лоно, – а це ж велике неуцтво.'
'Одним словом, пам'ятай, що основний закон зовнішнього світу є зміна, а зовнішнє життя є, по суті, твоє особисте уявлення про життя'.
Чи відчуваєте ви велике перетворення навколо себе та себе самого?
Що ви частина дії Цілого (Бога, Природи) і від вас залежить багато чого?
Навколо себе ви бачите величні споруди, твори мистецтва, світові проекти. Вони стали такими з маленьких ідей, які стали намірами, які стали діями, які об'єднали навколо себе інших і стали великими.
Але вони ж могли й не стати такими. Якби від них відмовились. Або дали їх "зажувати".
'Колись найвищий дуб був жолудем, який могла проковтнути будь-яка свиня.'
- Артур Шопенгауер
Які ідеї, замисли і наміри ви маєте? Як вони можуть зростати?
Які кроки у цьому напрямку ви можете зробити сьогодні, цього тижня?
Не дайте себе "проковтнути", друзі, ані іншим людям, ні обставинам, ні системі.
Всесвіт – мінливість; життя – визнання!
PS
Вміння ставити питання та перебувати в них не менш важливе аніж самі відповіді.
Отже, починати треба з себе, з свого уявлення про речі та ставлення до них. Веду канал, який присвячений саме таким питанням. Сподіваюсь, що він буде корисним.
Заснований на стоїчній філософії, з залученням інших напрямків та практик направлених на досягнення найкращого життя.
https://t.me/metanoia_zsbs
перерахувати кількість яблук у насінині' – з книжки Діпака Чопри.
Ми є насінням майбутнього. І ми самі, і наші діти, і наші друзі – ми всі маємо купу можливостей створювати майбутнє та, нажаль, часто про це забуваємо.
Буває, ми на стільки у нашому стрімкому рутинному потоці, що не можемо підняти голови і озирнутися навколо. А іноді, навіть, не уявляємо, що зміни можливі.
Багато моїх друзів незважаючи на разючі зміни навколо (у Києві, в Україні, в Європі та Світі) геть не змінилися.
Один з моїх особистих уроків, урок з моїх помилок під час попередніх криз: помилка – не змінюватися достатньо зі змінами навкруги, ігнорувати можливості для себе, хапатися за очевидне.
Нагадувати собі про щось важливе – одна з традиційних стоїчних практик. Ось як це робить Марк Аврелій в листі до самого себе.
'Ненастанно споглядай, як усе стається через перетворення, і звикай брати на ум, що природі Цілого ніщо так не до вподоби, як перетворювати суще і творити щось подібне, але вже нове; бо все суще – це, певним чином, насіння будучого. Але ти, навпаки, уявляєш сім'ям лише те, що вкидають у землю чи в лоно, – а це ж велике неуцтво.'
'Одним словом, пам'ятай, що основний закон зовнішнього світу є зміна, а зовнішнє життя є, по суті, твоє особисте уявлення про життя'.
Чи відчуваєте ви велике перетворення навколо себе та себе самого?
Що ви частина дії Цілого (Бога, Природи) і від вас залежить багато чого?
Навколо себе ви бачите величні споруди, твори мистецтва, світові проекти. Вони стали такими з маленьких ідей, які стали намірами, які стали діями, які об'єднали навколо себе інших і стали великими.
Але вони ж могли й не стати такими. Якби від них відмовились. Або дали їх "зажувати".
'Колись найвищий дуб був жолудем, який могла проковтнути будь-яка свиня.'
- Артур Шопенгауер
Які ідеї, замисли і наміри ви маєте? Як вони можуть зростати?
Які кроки у цьому напрямку ви можете зробити сьогодні, цього тижня?
Не дайте себе "проковтнути", друзі, ані іншим людям, ні обставинам, ні системі.
Всесвіт – мінливість; життя – визнання!
PS
Вміння ставити питання та перебувати в них не менш важливе аніж самі відповіді.
Отже, починати треба з себе, з свого уявлення про речі та ставлення до них. Веду канал, який присвячений саме таким питанням. Сподіваюсь, що він буде корисним.
Заснований на стоїчній філософії, з залученням інших напрямків та практик направлених на досягнення найкращого життя.
https://t.me/metanoia_zsbs
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.