Ніхто не вільний, хто сам собі не господар
Світ навколо нас змінюється стрімко та непередбачувано. Зміни парадигм, потоки дезінформації, геополітичні зрушення, поява штучного інтеллекту – усе це впливає на наше життя, але водночас залишається поза межами нашого безпосереднього контролю. Проте є дещо, що ми здатні визначати самі – це наша внутрішня позиція, наші цінності, наші вчинки.
Отже, надважливим є одне питання: "Яким мені слід бути в обставинах, що складаються?"
Мені захотілося відрефлексувати не стільки про глобальні розклади чи їхні наслідки, скільки про те, якими ми маємо бути в цій ситуації. Адже якість нашого життя не визначається тим, що від нас не залежить, а визначається якістю наших думок, тим, що ми насправді контролюємо і який вибір робимо. І якщо ми покладаємося лише на зовнішнє, ми ризикуємо втратити себе, але якщо зосереджуємося на тому, що підвладне нашій волі, ми здобуваємо справжню свободу.
Під нашим контролем – не так уже й мало. Це і є наші справжні скарби: наша здатність мислити, обирати, діяти відповідально. Саме вони дозволяють нам орієнтуватися в світі, який не належить нам, але в якому ми можемо гідно існувати та впливати на все довкола.
Отже, якими нам слід бути в часи світових трансформацій? Відповідь проста: ми маємо зберігати свою свободу. А свобода – це не лише право, а й найвища цінність людини. Бути вільним – означає робити належне. І саме це питання стає ключовим: як належно діяти у світі, що змінюється?
Мої роздуми привели мене до теми свободи. Її можна розглядати з різних точок зору:
1. Філософська свобода
Стоїцизм (Епіктет, Марк Аврелій) вчить, що справжня свобода – це внутрішня незалежність від зовнішніх обставин. Людина вільна, якщо вона контролює свої судження, бажання та страхи.
Жан-Поль Сартр і екзистенціалізм стверджують, що свобода є основною характеристикою людського існування. Але разом із нею приходить відповідальність за власні вибори.
Кант вбачав свободу у моральній автономії: людина вільна, якщо вона діє відповідно до власного розуму та морального закону.
2. Політична та громадянська свобода
Свобода слова, зібрань, віросповідання та самовираження – основа демократичного суспільства.
Джон Локк і Руссо вважали, що свобода людини пов'язана з суспільним договором, а влада повинна захищати права особистості, а не пригнічувати її.
Ісаая Берлін розрізняв негативну свободу (відсутність зовнішнього примусу) та позитивну свободу (можливість самореалізації).
3. Психологічна свобода
Вільна людина не є заручником своїх пристрастей, емоцій чи страхів.
Віктор Франкл у книзі "Людина в пошуках сенсу" показав, що навіть у концтаборі людина може зберегти свободу вибору ставлення до обставин.
4. Свобода та відповідальність
Свобода неможлива без відповідальності: чим більше можливостей для вибору, тим більша відповідальність за наслідки.
Фрідріх Ніцше вважав, що справжня свобода – це здатність створювати власні цінності та йти своїм шляхом з радістю.
5. Свобода в сучасному світі
Цифрова епоха принесла нові виклики: залежність від інформаційних технологій, контроль держави та корпорацій над особистими даними.
Соціальні мережі створюють ілюзію свободи, водночас впливаючи на мислення людей.
Свобода – це не лише право, а й стан душі, уміння бути собою, приймати рішення та нести за них відповідальність. А ось як писав стоїк Епіктет:
"Ніхто не може зробити тебе невільником, якщо тільки ти сам цього не дозволиш".
Стривайте, тобто ми самі є джерелом власної свободи? Або неволі? Як так? Хіба так може бути насправді?
Далі я заглиблюся в стоїчне розуміння свободи. Сподіваюсь, воно допоможе вам мати гарне життя незважаючи на зовнішні обставини.
Сенека: "Мені обіцяно свободу. Заради тієї нагороди не жалію зусиль. Запитаєш, у чому полягає свобода? Не слугувати жодній речі, жодній необхідності, жодному випадку; триматись на рівній нозі з фортуною." Листи до Луцілія (51).
Стоїцизм пропонує унікальне розуміння свободи. Для стоїків справжня свобода не залежить від зовнішніх обставин, соціального статусу чи влади – вона є внутрішнім станом людини, що випливає з її розуму та контролю над своїми судженнями, бажаннями і діями.
1. Що таке свобода у стоїцизмі?
✅ Свобода – це не відсутність обмежень, а внутрішня незалежність від зовнішніх факторів.
✅ Свобода – це здатність керувати своїми судженнями, емоціями і бажаннями.
✅ Свобода – це діяти відповідно до природи і чеснот, а не піддаватися пристрастям чи зовнішнім обставинам.
Стоїки розрізняли зовнішню свободу (яку визначають обставини) та внутрішню свободу (яка залежить лише від людини).
Епіктет (Енхірідіон, 8):
"Не прагни, щоб все відбувалося за твоїм бажанням, але бажай, щоб все відбувалося так, як воно відбувається, і твоє життя буде гарним."
2. Як людині плекати свою свободу?
1) Розрізняти, що під твоїм контролем, а що ні
☑ Стоїки вірили, що ми повинні приймати те, що не в нашій владі, і зосереджуватися лише на тому, що можемо контролювати.
☑ Те, що не залежить від нас (слава, гроші, визнання), не має впливати на нашу свободу.
☑ Те, що залежить від нас (судження, дії, ставлення), – це справжня основа свободи.
👉 Практика: Щоразу, коли стикаєшся з проблемою, запитай себе:
✅ Чи це в моїй владі?
✅ Якщо ні – прийми це.
✅ Якщо так – зроби, що можеш, без страху перед результатом.
Епіктет (Енхірідіон, 5):
"Людей збивають з толку не самі події, а їхнє ставлення до цих подій."
2) Бути незалежним від пристрастей і бажань
☑ Стоїки вчили, що свобода – це здатність не піддаватися емоціям, які нас поневолюють (страх, гнів, заздрість).
☑ Важливо навчитися контролювати бажання: прагнути лише того, що є чеснотливим і розумним.
☑ Потрібно розуміти, що зовнішні речі не можуть зробити нас щасливими або нещасними.
👉 Практика: Наступного разу, коли відчуєш роздратування чи заздрість, запитай:
✅ Це від мене залежить?
✅ Чи робить ця емоція мене сильнішим або слабшим?
✅ Чи дію я зараз відповідно до чеснот?
Сенека:
"Найбільше рабство – бути рабом своїх пристрастей" (Листи, 47)
3) Розвивати самовладання та дисципліну
☑ Воля і дисципліна роблять людину незалежною від зовнішніх обставин.
☑ Чим більше ти тренуєш свою витримку, тим менше залежиш від випадковостей.
☑ Тренування характеру через маленькі щоденні випробування допомагає стати по-справжньому вільним.
👉 Практика:
✅ Протягом тижня обери маленьке випробування (наприклад, вставати раніше, відмовитися від солодкого або не реагувати на провокації).
✅ Спостерігай, як це змінює твоє сприйняття себе.
Епіктет (Дискурси):
"Свобода вимагає постійної практики (askēsis) ". "Прогрес досягається через малі й постійні кроки".
4) Жити, а не орієнтуватися на зовнішній успіх
☑ Справжня свобода – це жити згідно з чеснотами: мудрістю, справедливістю, поміркованістю і мужністю.
☑ Зовнішні досягнення (слава, багатство) можуть давати ілюзію свободи, але якщо людина залежить від них, вона є рабом обставин.
👉 Практика:
✅ Кожного вечора запитуй себе:
Чи діяв я добре сьогодні?
Чи мої вчинки були вільними чи продиктованими страхом або бажанням похвали?
Марк Аврелій, Роздуми:
"Досить жити відповідно до природи". "Все минає, і скоро ти забудеш про все".
5) Приймати свою долю (Amor Fati)
☑ Свобода не означає змінити світ, а означає прийняти його і знайти своє місце в ньому.
☑ Стоїки вірили, що доля кожного вже визначена, але кожна людина може вибрати, як ставитися до цієї долі.
☑ Якщо людина чинить опір реальності, вона втрачає свободу. Якщо приймає її – стає вільною.
👉 Практика:
✅ Наступного разу, коли щось піде не за планом, замість того, щоб злитися, скажи собі:
"Це частина мого шляху."
"Як я можу використати це для розвитку?"
Фрідріх Ніцше:
"Моя формула для величі в людині – amor fati: не хотіти нічого іншого ні попереду, ні позаду, ні на віки віків. Не тільки миритися з неминучістю і вже тим паче не приховувати її від себе – а всякий ідеалізм є спосіб самообману перед обличчям неминучості, – але любити її".
3. Що забирає свободу?
🚫 Залежність від чужої думки – коли ти дієш, щоб сподобатися іншим, а не згідно з чеснотами.
🚫 Страх змін – коли ти боїшся зробити крок уперед і залишаєшся у комфортній, але обмеженій зоні.
🚫 Надмірна прив'язаність до матеріальних речей – коли ти думаєш, що гроші або статус зроблять тебе вільним.
🚫 Емоційна залежність – коли ти дозволяєш гніву, страху чи бажанням керувати тобою.
Сенека, з Листів до Луцілія:
"Ти вважаєш себе вільним, але твої пристрасті керують тобою". "Немає рабства гіршого за рабство від власних пристрастей".
4. Практика свободи у щоденному житті
1️⃣ Контролюй свої реакції.
2️⃣ Зосереджуйся на тому, що в твоїй владі.
3️⃣ Живи чеснотливо, а не в гонитві за зовнішніми речами.
4️⃣ Тренуй самовладання через маленькі щоденні виклики.
5️⃣ Приймай долю і шукай можливості навіть у труднощах.
Підсумок
✅ Справжня свобода – це незалежність від зовнішніх речей і контроль над своїми думками та вчинками.
✅ Людина стає вільною, коли діє згідно з чеснотами і приймає свою долю.
✅ Щоб плекати свободу, потрібно тренувати свій характер, контролювати бажання і не залежати від випадкових обставин.
Сподіваюсь, що ця стаття допоможе вам бути спокійними, вільними і дієвими та відповісти на одне питання:
"А яким я сам маю бути в обставинах, що складаються?"
Маєте запитання, думки, коментарі – пишіть!
PS
Епіктет, Енхірідіон, розділ 1:
Із всього, що існує, деякі речі залежать від нас, а деякі – ні. Від нас залежать наші уявлення, вибір, прагнення, відрази і, одним словом, все те, що ми робимо самі. Від нас не залежить наше тіло, власність, репутація, влада, і, одним словом, всі дії, які ми не робимо самі.
Речі, що залежать від нас, по природі вільні, не знають перешкод, незалежні. Речі, що не залежать від нас – слабкі, залежні, обмежені, чужі.
Тому, пам'ятай: якщо ти вважаєш речі, що за природою є рабськими – вільними, а чужі речі – своїми, ти зіткнешся з перешкодами, будеш горювати, будеш неспокійний, будеш звинувачувати богів і людей. Якщо ж ти вважатимеш лише своє за своє, а чуже (як воно є по суті) – за чуже, ніхто не змусить тебе, ніхто не зупинить тебе, ти не будеш докоряти нікому, ти не будеш звинувачувати нікого, ти не зробиш нічого проти своєї волі, ніхто не завдатиме тобі шкоди, ти не матимеш ворогів, бо ніщо шкідливе тебе не торкнеться.
Прагнучи до таких високих цілей, пам'ятай, що у тебе не вийде досягти їх помірними зусиллями. Треба повністю відмовитися від деяких з цих цілей, а інші відкласти до пори. Якщо ж ти разом з цими цілями водночас захочеш влади і багатства, можливо, ти навіть не здобудеш ніяких з останніх речей, через своє бажання до попередніх. В будь-якому випадку, ти точно не досягнеш тих попередніх, через здобування яких лишень одержуються свобода і щастя.
Отже, прямо зараз зроби своєю звичкою при кожному сильному враженні говорити собі: "Ти – лише враження, а не те, що його викликає, не реальність". Потім перевіряй та аналізуй це враження за допомогою тих критеріїв, які у тебе є. Особливо за першим та найголовнішим: чи відноситься воно до речей, що залежать від нас, чи до речей, що не залежать від нас. І, якщо це відноситься до речей, що не залежать від нас, будь готовим відразу ж сказати собі – "до мене це не має ніякого відношення".
PPS
Вміння ставити питання та перебувати в них не менш важливе аніж самі відповіді.
Отже, починати треба з себе, з свого уявлення про речі та ставлення до них. Веду канал, який присвячений саме таким питанням. Сподіваюсь, що він буде корисним.
Заснований на стоїчній філософії, з залученням інших напрямків та практик направлених на досягнення найкращого життя: https://t.me/metanoia_zsbs
www.METANOIA.mba
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.