Борди: користь, шкода та ілюзії. Відверта розмова про реалії корпоративного управління
Чи замислювалися ви, навіщо бізнесу потрібна рада директорів? Або, можливо, вам здається, що це лише для великих корпорацій, а в українських реаліях це не працює? Я часто чую подібні питання від власників бізнесу, і в розмові з Сергієм Булавіним поділився своїм досвідом та роздумами про користь, шкоду та ілюзії, пов'язані з бордами.
Ось відео на Youtube, а ось про що воно:
Чому борд може бути як корисним, так і шкідливим для бізнесу
Які ілюзії та упередження існують щодо рад директорів
Коли створення борду дійсно виправдане, а коли – ні
Як побудувати довіру між власником і членами борду
Які альтернативи існують для класичних рад
Як уникнути розчарування від борду
Де шукати знання та підтримку, якщо ви вирішили створити борд
Борд: не чарівна паличка, а інструмент для складних рішень
Я часто граю роль адвоката диявола і відмовляю власників від створення дорадчих чи наглядових рад. Чому? Бо існує чимало обставин, коли рада не просто зайва, а навіть шкідлива. Наприклад, якщо власник знає всі відповіді, чітко бачить шлях розвитку і не потребує сторонньої думки, борд лише відбиратиме час і гроші. Як я казав:
"Якщо я знаю всі відповіді на всі питання, то чому я маю витрачати, гаяти час свого життя, та ще й платити якісь гроші?"
Борд – це не дешево, це багато часу і зусиль. І якщо компанія не має стратегії, де рада може бути корисною, краще ці ресурси спрямувати на розвиток продукту чи команди.
Коли борд дійсно потрібен
Рада потрібна там, де є невизначеність, де майбутнє неочевидне, де власник і менеджмент розуміють, що мають "сліпі плями".
"Рада завжди допомагає приймати рішення там, де рішення неочевидно."
Особливо це актуально, коли в компанії кілька власників із різними поглядами, або коли бізнес стикається з новими викликами: війна, зміни на ринку, падіння маржі, посилення конкуренції. В таких умовах борд може стати майданчиком для пошуку кращих рішень, модератором у конфліктах, рушієм трансформації.
Ілюзії та упередження щодо бордів
Серед власників побутує думка, що ради – це для великих корпорацій, а в Україні це не працює. Насправді, навіть стартапи мріють про борди, бо хочуть мати поруч досвідчених людей, які вже проходили подібні виклики.
"Групи радників потрібні будь-кому. Я вважаю, що група радників потрібна кожній фізичній особі, щоб ти міг радитися стосовно важливих рішень."
Борд не обов'язково має бути формальним – це може бути "кухонна рада" з друзів чи менторів, які допомагають приймати важливі рішення.
Довіра – ключ до ефективного борду
Без довіри між власником і членами борду нічого не вийде. Довіра будується на надійності у дрібницях, відкритості, готовності "роздягтися" – показати реальні проблеми бізнесу, визнати, що не на всі питання є відповіді.
"Якщо ти не готовий ставити такі питання через те, що ти вразливий до якоїсь думки, що як так може бути, що ти не знаєш відповіді на ці питання, ну тоді не заводь борти."
Довіра – це двосторонній процес. Члени борду також мають довіряти власнику, бачити, що їхні поради впроваджуються і приносять користь.
Вартість борду: гроші чи час?
Багато хто вважає, що борд – це занадто дорого. Але якщо порахувати, скільки коштує якісний борд, це часто менше, ніж ціна нової машини.
"Ти навіть нову добру машину не купиш за 60 тисяч. А тепер зрівняйте користь у вирішенні стратегічних питань розвитку бізнесу і ще одну машину вартістю 60 тисяч."
Насправді, головна "вартість" борду – це час, який власник і команда витрачають на його роботу. Якщо борд неефективний, це може стати справжньою проблемою.
Борд – не чарівна паличка
Не треба зачаровуватися, щоб потім не розчаровуватися. Борд не вирішить усі проблеми, не стане "чарівною паличкою".
"Розчаруванням може бути все, де твої очікування не відповідають можливостям і дійсності."
Краще мати занижені очікування і прагматичний підхід: якщо борд допоможе вирішити хоча б половину питань, це вже успіх.
Альтернативи борду
Якщо борд не підходить, завжди можна звернутися до консультантів, які допоможуть розібратися з проблемами, побудувати проектний офіс, трансформувати компанію. Головне – не залишатися наодинці зі складними питаннями.
Де шукати знання та підтримку
Якщо ви замислилися про створення борду, рекомендую:
Навчатися на спеціалізованих курсах (наприклад, ПАКУ, Інститут корпоративного управління, UCGA)
Дивитися тематичні канали та читати матеріали про досвід інших компаній
Чітко формулювати свої очікування від ради
Консультуватися з експертами, яким довіряєте
Основні концепції з цієї статті:
Борд – це інструмент для прийняття складних, неочевидних рішень, а не чарівна паличка.
Борд може бути як формальним, так і неформальним (кухонна рада, дружній борд, ментор).
Довіра між власником і членами борду – ключова умова ефективної роботи.
Вартість борду – це не лише гроші, а й час, який витрачається на його роботу.
Борд потрібен там, де є стратегічна невизначеність, різні погляди, потреба у трансформації.
Альтернатива борду – залучення консультантів або неформальних радників.
Висновки
Борд – це не для всіх і не завжди. Він може бути надзвичайно корисним, якщо власник готовий до відкритості, прагне розвитку, шукає сторонню думку і не боїться змін. Але якщо борд створюється "для галочки" або з ілюзією, що він вирішить усі проблеми, розчарування неминуче.
Головне – мати прагматичні очікування, будувати довіру і не боятися звертатися по допомогу.
Наступні кроки для тих, хто зацікавився темою:
Навчайтеся: оберіть курси з корпоративного управління (ПАКУ, Інститут корпоративного управління, UCGA).
Вивчайте досвід інших: читайте кейси українських компаній, дивіться тематичні відео.
Формулюйте свої очікування: чітко визначте, для чого вам потрібна рада.
Консультуйтеся з експертами: знайдіть людей, яким довіряєте, і обговоріть з ними свої питання.
Будьте готові до змін: пам'ятайте, що борд – це шлях до розвитку, а не самоціль.
Якщо ви відчуваєте, що настав час змінювати підхід до управління бізнесом – не бійтеся робити перший крок. Борд може стати вашим надійним партнером на цьому шляху.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
