Клієнт Магнітського розповідає, чому санкції можуть розповсюдитись на Україну
Вітаю читачів "Української правди"!
Це мій перший блог на улюбленому сайті. Зважаючи на моє глобалізоване життя, намагатимусь розкривати українські проблеми у світовій перспективі. Багато речей, які нам здаються унікально українськими питаннями, насправді проходили й інші країни, інші люди.
Наприклад, питання політичних переслідувань та порушень прав людини і санкцій проти відповідальних за такі переслідування.
Ми всі знаємо, що США прийняли Закон Магнітського, який передбачає персональні санкції проти російських чиновників, пов'язаних зі справою інвестиційного фонду Hermitage Capital.
Мало хто пише про те, що США цей закон не самі вирішили прийняти, а до цього призвела цілеспрямована кампанія, яку провів на Заході голова Hermitage Capital та клієнт покійного Магнітського – Білл Браудер.
Я познайомилась з Біллом в Давосі під час Всесвітнього Економічного Форуму два роки тому. Під час закритої для преси дискусії з представниками російської влади він примусив їх червоніти, публічно задаючи дуже незручні питання про корупцію і кримінал у Росії.
Він справляє враження серйозної і організованої людини, яка доводить справи до кінця. Сам себе він називає "активістом за справедливість". У нього є чому повчитися усім тим, кого переслідують в Україні і хто хоче добитися аналогу списку Магнітського для тих наших чиновників, які на це дійсно заслуговують.
Ось переклад мого інтерв'ю з Браудером, яке я взяла для Київпосту в Давосі місяць тому, де він говорить, що хоче, щоб Закон Магнітського поширювався не лише на Росію, але і на Україну. Я викладаю лише частини, які безпосередньо стосуються України, прибравши теми про режим Путіна, бізнес клімат Росії, закон Діми Яковлєва (якщо таке теж цікаво, дайте знати в коментарях, щоб я орієнтувалась наступного разу).
Браудер: Закон Магнітського можуть застосувати й до України
Давос, Швейцарія - Вільям Браудер, голова інвестиційного фонду "Ермітаж Кепітал", залишається незламним у своій боротьбі за справедливість у справі свого покійного Сергія Магнітського.
37-річний Магнітський був позбавлений медичної допомоги та покинутий помирати в російській в'язниці в 2009 році, приблизно через рік після розкриття афери з податками на 230 мільйонів доларів, до якої ніби-то були причетні вищі посадові особи Росії. Російські чиновники стверджують, що він не був закатований, а помер від серцевого нападу. Люди, яких Магнітський звинувачував у злочині, арештували його у 2008 році. Через рік після його смерті кількох з цих чиновників підвищили по службі.
Ці драматичні події перетворили Браудера з бізнесмена на активіста. Минулого року він успішно лобіював прийняття в Америці Акту Магнітського, за яким російським чиновникам, підозрюваним у вбивстві юриста, у корупції та порушенні прав людини будуть відмовляти у видачі віз та заморожувати рахунки. Тепер він хоче дати поштовх прийняттю подібного закону в Європейському Союзі, і каже, що такі закони повинні бути розширені та направлені проти лідерів України, Білорусі та інших держав, де існують серйозні проблеми з правами людини.
Браудер став ворогом Кремля. Після заборони йому з 2005 року в'їжджати на територію Росії, над ним йде заочний суд за звинуваченням в податкових махінаціях.
"Цей Магнітський, як відомо, не був особливим борцем за права людини", – сказав президент Росії Володимир Путін на прес-конференції в грудні. "Він був юристом Браудера, що підозрюється нашими правоохоронними органами в скоєнні економічних злочинів".
Зв'язки Браудера з Росією сягають глибин. Його дід, Ерл Браудер, був політичним активістом та лідером Комуністичної партії США. За іронією долі, Вільям Браудер заробив свої мільйони в Росії відразу після падіння комунізму.
Під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі я розмовляла з Вільямом Браудером про Акт Магнітського та його можливий вплив на ситуацію в Україні.
Олена Трегуб: Білле, після всього, що сталося, Ви все ще бачите на теренах колишнього Радянського Союзу потенціал отримання іноземних інвестицій?
Вільям Браудер: Факт відсутності верховенства права та прав власності робить Росію, Україну та інші країни регіону непривабливими для інвестицій. Маючи справу з цим регіоном протягом останніх двадцяти років, я б не вкладав зараз гроші у пострадянський простір.
О.Т.: В Росії проти Вас ведеться медіа-кампанія, "чорний піар". Як Ви до цього ставитеся? Про використання інвалідів для зменшення податкової бази, про привласнення траншу МВФ та ін.
В.Б.: Це як питання: як ти доведеш, що ти не верблюд? Кожен, і на Заході і в Росії, хто бодай трохи знає про цю справу, розуміє, що це все нонсенс. Деякі статті навіть не мають авторства. Це ж просто безглуздо стверджувати, що я вкрав гроші МВФ (Міжнародного валютного фонду).
О.Т.: Перейдімо до Акту Магнітського. Чи вважаєте Ви, що положення цього закону повинні застосовуватись до України та Білорусі?
В.Б.: Перед прийняттям Акту в Вашингтоні точились запеклі дискусії про те, чи застосовувати його в глобальному масштабі, чи тільки до Росії. Лобісти Акту Магнітського в Сенаті, включно з сенатором МакКейном, сенатором Кардіном, сенатором Ліберманом, сенатором Вікером були серйозно налаштовані прийняти Акт як світове законодавство з прав людини. Лише через обмежений час та відмінності в думках Палати представників і Сенату він став застосовуватись суто до Росії. Наскільки мені відомо, навесні в Сенаті має розпочатись дуже сильна кампанія, щоб поширити положення цього Акту на світовому рівні.
О.Т.: Це вплине на Україну?
В.Б.: Це вплине на всі країни, зокрема й на вашу країну. Україна – очевидний приклад, де ув'язнюють та жорстоко поводяться з політичними в'язнями, точно, як і в Росії.
О.Т.: Що Ви думаєте про історію з [заарештованим екс-прем'єром Юлією] Тимошенко? В Україні говорять про Список Магнітського та Список Тимошенко [список відповідальних за переслідування та за вирок].
В.Б.: Я вважаю, що з нею повелися дійсно несправедливо. Для країни це жахливо, адже цей арешт несе сигнал, що якщо ти раз побув у владі, ти ніколи не можеш її просто покинути. Кожна людина при владі буде триматися за крісло найвідчайдушнішим способом, аби тільки не повторити її долю. Це посилає найгірший сигнал для України, для будь-кого в цьому регіоні.
О.Т.: Українське суспільство масово не протестує проти ув'язненя Тимошенко, бо не вірить у її повну невинність.
В.Б.: Але багато людей з України, які знаходяться тут у Давосі, теоретично теж заслуговують на в'язницю. Не можна мати вибіркове судочинство. Не можна відправляти екс-прем'єр-міністра до в'язниці, бо вона є політичним опонентом чинного президента. Політично мотивована судова система – це у будь-якому разі травестія.
О.Т.: Зараз їй світить пожиттєве ув'язнення за звинуваченням у вбивстві.
В.Б.: Факт того, що через стільки років їй закидають ці злочини говорить про політично мотивований процес і показує, що вони роблять це не з міркувань справедливості. Навіть якщо вона в чомусь винна, це повинен сказати справжній міжнародний суд. Немає довіри до української судової системи.
O.T.: Що Ви робите далі, після успішного прийняття Закону Магнітського в Сполучених Штатах?
В.Б.: Кампанія Магнітського далека від завершення. Вона тільки розпочинається. Весь Європейський Союз повинен прийняти Закон Магнітського. Ми також працюємо над надзвичайно складним кримінальним розслідуванням про відмивання грошей. Куди поділися 230 млн доларів, які розкрив Магнітський? На разі було відкрито кілька кримінальних справ, ідентифіковано багато банківських переказів, заморожено капітали. Все-таки ми розкриємо, хто отримав ці гроші. Коли ми це зробимо, гроші будуть заморожені. А люди, які отримали ці гроші, опиняться в суді. Це є дуже великою і важливою справою для мене.
О.Т.: Чи відчуваєте Ви тиск, отримуєте погрози?
В.Б.: Сьогодні російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв зробив заяву перед групою журналістів в Давосі. Це звучало приблизно так: "Шкода, що Сергій Магнітський помер, а Білл Браудер все ще живий!".
О.Т.: Думаю, вони на Вас не будуть посягати, адже це було б грандіозним скандалом...
В.Б.: Я не думаю, що для цих людей може злякати грандіозний скандал. Але я вважаю, що якби вони спробували це зробити, їх би впіймали. Вони могли б убити мене завтра, якби знали, що змогли б просковзнути непоміченими.
О.Т.: Тобто Вашою лінією захисту є перебування на видноті?
В.Б.: Моєю захисною лінією є розповсюдження інформації про злочин та тих, хто отримав з нього вигоду – у всіх правоохоронних органах світу. Щоб усі знали, хто є відповідальним у разі моєї смерті.
О.Т.: Будучи так глибоко зануреним у політику, у Вас все ще є час займатися бізнесом?
В.Б.: У мене дві роботи. Я працюю 18 годин на день. Я керівник інвестиційного фонду й активіст за справедливість. У мене немає вільних вихідних. Я не дивлюсь телевізор. І я маю команду людей, які працюють надзвичайно добре і надзвичайно наполегливо.
