Олена Трегуб Генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) -Transparency International

За що українська держава ненавидить жінку-матір та її дітей?

28 липня 2020, 16:46

Судова влада України – гілка державної влади. Належне функціонування цієї гілки є ключовою передумовою демократії. Чомусь ця гілка української держави люто ненавидить мене, як жінку та матір, а також моїх малолітніх дітей.

Судіть самі. Надам цитати із рішень, які представники судової гілки української держави приймають по відношенню до моєї родини.

Мені цікаво чи є прецеденти у цивілізованому світі, де національні суди позбавляють свою громадянку права на судовий захист і своїми рішеннями позбавляють її та дітей усього їхнього майна та заощаджень.

Можливо так судова система висловлює свою ненависть з приводу того, що після більше 10 років проживання у США, я зберегла український паспорт і навіть спробувала використати факт свого українського громадянства, щоб допомогти рідній країні стати щасливішою і багатшою, поборовши корупцію? Чи можливо просто у судовій системі України права чоловіка не привірнюються до прав жінки і дітей, а є набагато вищою категорією. Питання відкрите. Проте те, що дії судової системи України по відношенню до мене і моїх дітей – це знущання і зневага, факт встановлений.

Нагадаю, що після 14 років шлюбу у США я через суд США у лютому 2019, дізналась, що я є нібито розлучена Україною. Спочатку я подумала, що рішення Білоцерківського суду про наше розлучення, яке мій чоловік-американець, подав у процесі розлучення до суду США, – це підробка.

На той момент я у грудні від моєї матері дізналась, що вона отримала із Білоцерківського суду повістку про відкриття провадження. Я подала апеляцію на ухвалу про відкриття цього провадження. Жодних повісток я не отримувала, була з дітьми у США, а у електронному реєстрі світилась інформація навпроти моєї справи, що матеріали передано до апеляційного суду у Києві.

Проте, як з'ясувалось пізніше, білоцерківська суддя Оксана Ярмола перед тим, як передати матеріали до апеляційного суду, встигла мене розлучити. Без моєї присутності і без мого мого відома – заочно.

Американський громадянин, який проживає у Вірджинії, США, звернувся до Білоцерківського суду аби той розірвав його шлюб з українською громадянкою, яка має посвідку на постійне проживання у США. Двоє малолітніх, які народилися у шлюбі, також були громадянами США. Чоловік написав, у чоловіка та дружини зіпсувались стосунки через різні світогляди, діти будуть жити із дружиною, і що між сторонами немає жодних спорів, ні майнових, ні фінансових, ні щодо дітей. Тому шлюб можна просто розірвати навіть не повідомляючи про це дружину, не з'ясовуючи ніяких фактів і не вимагаючи ніяких доказів. Суддя Ярмола позов американця задовольнила у повному обсязі у найстисліші терміни за одне засідання по суті.

Коли я прилетіла із США, дізнавшись про розлучення, я подала на перегляд заочного рішення. Суддя відмовилась скасовувати своє рішення і переглядати справу аби надати мені доступ до суду першої інстанції у справі про моє розлучення. Оскільки наявні докази про те, що я не була повідомлена про судове засідання, на якому мене розлучили і про те, що чоловік через суди США почав використовувати рішення Ярмоли, щоб позбавити дітей та мене нашого дому у США, забрати та розпродати усе наше майно, не мали ніякого значення, адже, на думку Ярмоли:



"Враховуючи категоричну позицію Позивача щодо розірвання шлюбу суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, адже це суперечить інтересам Позивача".


Отже встановлено, що інтереси однієї людини – чоловіка -важливіші за права трьох інших людей, в тому числі дітей. Очевидно, це тому, що це інтереси саме чоловіка – істоти вищої в українській ієрархії, ніж жінки і діти.

Згідно із Висновком від 20 січня 2020 року членкині дисциплінарної палати ВРП, Наталії Краснощокової суддя Ярмола не має притягатись до дисциплінарної відповідальності за те що розлучила мене, не повідомивши мене про справу, адже:



"Зазначене порушення не спричинило для скаржника негативних шкідливих наслідків".


Мовляв, Ярмола просто надала розлучення, а про наслідки цього розлучення для дітей та дружини на території США ніхто читати докази не бажає, просто інтуїтивно відчувають, що ці наслідки ніяк не шкідливі.

Ярмола пояснила ВРП, що у суду були відсутні підстави в межах розгляду вимоги про розірвання шлюбу, вирішувати спір про визначення місця проживання дітей, чи вирішувати майнові спори сторін, перевіряти їх фінансовий стан, визначати спільне майно подружжя, забезпечувати схоронність їх майна.

Тобто який стосунок має розлучення до прав дітей у шлюбі, їх фінансову захищеність, майно? Ніякий. Україною доведено, що розлучення ніяк не впливає на інтереси, права дітей, які були народжені у шлюбі. Ну а якщо і впливає, то яка різниця, адже діти – це тварини, і на них не розповсюджується права людини, як і на жінок.

У апеляційному суді я повторно пояснила, що мене та моїх дітей не влаштовує, щоб результатом розлучення стало те, мій чоловік та їхній батько забрав усе майно, нажите у шлюбі, не платив аліменти та вивів усі кошти на свою користь. І що я вимагаю аби справу передали до суду США або вирішили в Україні фінансово-матеріальні питання, пов'язані із розірванням шлюбу. Судам трьох інстанцій я надала пакети доказів того, що якщо рішення Ярмоли про розлучення залишиться у силі, то я втрачу право на поділ майна у США та вирішення інших фінансово-матеріальних. Адже за законом у США, якщо чоловік-американець прийняв підсудність іноземного суду для надання йому розлучення, то суд у США уже не може вирішувати матеріально-фінансові питання у шлюбі, який було розірвано іноземним судом. Адже у США, якщо суд іноземної держави виносить рішення про розірвання шлюбу, вважається, що таким чином іноземний суд підтверджує компетенцію та юрисдикцію розглядати справу і повинен надалі вирішувати всі питання, пов'язані з правовими наслідками розірванням шлюбу, зокрема, здійснити поділ майна, визначити аліменти на дружину та дітей та вирішити питання щодо батьківського піклування відносно дітей. Даний підхід США вступає у протиріччя із законодавством України та створює колізію, яка позбавляє мене права на судовий захист. Зрозуміло, що Білоцерківський суд не має компетенції вирішити ці всі питання стосовно шлюбу, який протікав виключно на території США, де також знаходиться усе нерухоме майно. Я надала не просто витяги із законодавства США, але документи із суду США, який закрив провадження щодо усіх цих питань, оскільки вважав нас розлученими, а також свідчення під присягою адвокатів США, що саме такими правовими наслідками є для мене і дітей білоцерківське розлучення.

12 грудня 2020 року судді апеляційного суду Єлизавета Суханова, Наталія Ігнатченко, Світлана Куликова вирішили, що розлучення має лишатись у силі. Адже розлучення – це право особи, надане Конституцією України, хоч ця особа не є громадянином і не знаходиться на території України. Проте також судді вказали, що я позбавляюсь права на судовий захист стосовно усіх інших питань в Україні. Може я б і могла якісь із цих питань вирішити, поки американський Позивач знаходився під юрисдикцією Білоцерківського суду, але після того, як Білоцерківський суд надав розлучення він відразу втратив підсудність розглядати будь-які позови проти чоловіка-іноземця. Хто не встиг, той запізнився, як-то кажуть. А те, що я і не могла встигнути, бо була елементарно неповідомлена про розгляд свого власного розлучення – яка різниця. Головне, що апеляційний суд мені порадив змиритись, що я і діти після розлучення не отримаємо нічого, адже на судовий захист в Україні у мене після розлучення немає права:

"У зв'язку з тим, що Позивач не проживає в Україні, не має місця реєстрації та майна, український суд не має підсудності розглядати позов проти Позивача про поділ майна подружжя, призначення аліментів на дружину, визначення місця проживання дітей, вирішення питань щодо батьківського піклування про дітей (custody)."



На момент коли справа дійшла третьої інстанції, мій чоловік встиг не тільки розпродати і привласнити усе майно, не впускаючи мене та дітей до наших домівок у США, але і навіть подати до суду на мене у Вірджинії, аби отримати усі кошти на свою користь із одного із наших рахунків, який мені вдалося заморозити ще у період, коли американський суд не був переконаний, що ми розлучені Україною.

У Касаційному цивільному суді Ухвалою від 19 червня 2020 року суддя Алла Олійник вирішила зупинити дію рішення про розлучення за моєю заявою оскільки:

"Заява обґрунтована тим, що оскаржуване рішення порушує її майнові та немайнові права, права її малолітніх дітей, порушує її право на володіння майном... Наведені заявником доводи дають достатні підстави для зупинення дії оскаржуваного рішення".

Проте уже 24 липня у Постанові про остаточну відмову задовольнити касаційну скаргу, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Алли Олійник, Сергія Погрібного, Василя Яремка чомусь різко поміняла думку на протилежну, без жодного обґрунтування і не спираючись на наявні докази у справі вирішила, що мої майнові права та права дітей ніяк не порушаться після білоцерківського розлучення:

"Доводи касаційної скарги, що за наслідками цього спору відповідач буде позбавлена права вирішити спір щодо поділу спільного майна подружжя та інших спорів, які у неї можуть виникнути до колишнього подружжя, є невмотивованими, оскільки після розірвання шлюбу відповідач не може бути позбавлена права, право на реалізацію якого вона має незалежно від припинення шлюбу".

Тільки не зрозуміло у якому суді я буду реалізувати своє право на поділ американського нерухомого майна після припинення шлюбу, якщо дане розлучення унеможливлює звернення з майновими питаннями до суду США. Напевно в українському, адже, як написала, у своєму афідевіті поданому до американського суду адвокатка Зоя Руденко український суд без проблем поділить майно нашого подружжя після розлучення протягом трьох років.

Незрозуміло, що відбулося між 19 червня і 24 липня аби та сама суддя Олійник змінила думку на протилежну і вирішила, що з майном у мене і у дітей все буде окей. Перед Аллою Олійник та її колегами лежали все ті ж самі докази та витяги із законодавства США, що я українським рішенням позбавляюсь права вирішити спори у США, які можуть виникнути до колишнього подружжя. Причому навіть зі сторони чоловіка були надані підтвердження, що я позбавляюсь права вирішити майновий спів у США. Є листи адвокатів чоловіка, є копії документів із суду США, де адвокатами мого чоловіка обґрунтовують для американського суду, чому білоцерківське рішення позбавляє мене можливості поділу майна у США і чому усе майно родини має відійти чоловікові у зв'язку із наданням розлучення Білою Церквою.

Верховний суд теж не бачить як неповідомлення мене про моє власне розлучення негативно вплинуло на мої інтереси і права. Адже як зазначає Верховний суд, їм незрозуміло, чи я дійсно хочу отримати якусь частку майна і фінансовий захист дітей, чи просто погоджуюсь, щоб батько дітей покинув їх без жодної копійки аліментів і без майна. Адже із більше 200 сторінок справи це розуміння моїх намірів і бажань взагалі не промальовується:

"Аргументи касаційної скарги, що Білоцерківський міськрайонний суд Київської області здійснив розгляд справи без участі відповідача та її представника і без належного повідомлення відповідача про розгляд справи, що призвело до порушення принципу змагальності, не є підставою для скасування судового рішення відповідно до статті 411 ЦПК України у справі, яка переглядається з огляду на таке.

Згідно з матеріалами справи, Олена Трегуб не була повідомлена судом першої інстанції про дату, час і місце судового засідання на 25 січня 2019 року.

Водночас у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції відповідач та її представники брали, отже, відповідач реалізувала надані їй законом процесуальні права в суді апеляційної інстанції. Заявник не навела обґрунтованих доводів, що незабезпечення її права на участь у розгляді справи судом першої інстанції призвело до неправильного вирішення спору по суті вимог (зокрема, пред'явлення зустрічного позов про стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей тощо) ".


Тобто те, що я була у суді апеляційної інстанції, який не те що не з'ясовував, як вплинуло те, що мене не було не повідомлено про моє власне розлучення у суді першої інстанції, а навіть у своїй ухвалі він взагалі не визнава, що мене не було повідомлено, це і був мій єдиний реалізований шанс доступу до правосуддя в Україні. І те, що в апеляції я продовжувала заявляти про необхідність вирішення інших спорів, тоді як у відзиві до апеляційного суду сторона чоловіка, заявляла, що відмовляється вирішувати будь-які фінансово-матеріальні спори, пов'язані з нашим розлученням, ніяк не наштовхнуло апеляційний суд і касаційний суди на думку, що я хочу повирішувати спори разом з розлученням. Знову не промальовується такий намір ніяк. Тому, оскільки, я дійсно, напевно, не проти, щоб чоловік забрав собі усе майно і гроші, що з того, що я не знала про власне розлучення:



"Недоліки вирішення спору між сторонами у цій справі носять характер формальних міркувань, не призвели до порушення прав і законних інтересів осіб та не впливають на правильність й справедливість постановлених судових рішень".


Отже, те що двоє маленьких дітей, які виявились позбавленими власної домівки і власних речей, абсолютно не порушує їхні інтереси.

Ось таким є стан українського правосуддя сьогодні. Ця справа ілюстструє тваринну ненависть до людини, і особливо до жінок і дітей, яку чомусь виплекали у собі українські судді – представники державної влади. Така система повністю влаштовує усіх, від Президента Зеленського до найдрібнішого регіонального чиновника. Її реформувати ніхто не збирається – вона зручна, особливо тим, хто знає правильні розцінки і має доступи. Єдиним парадоксом для мене лишилось те, чому у суддів немає інстинткту самозбереження, а запущено інстинкт на знищення громадянина, який формує їхні зарплати, сплачуючи податки? Чому натомість вони стіною стоять за злочинні інтереси іноземного чоловіка, який ні копійки не сплатив до бюджету на їхнє утримання? Напевно, ці податки, ці бюджети і ці зарплати – це все-таки дрібно для них.

Як мати хочу подякувати чоловікам і жінкам українського правосуддя: Оксані Ярмолі, Єлизаветі Сухановій, Наталії Ігнатченко, Світлані Куликовій, Аллі Олійник, Сергію Погрібному, Василю Яремку за те, що не порушили права моїх малолітніх дітей і не позбавили їх майна і так доклалися своєю працею аби захистити інтереси дітей, а також жінки-матері, під час розлучення. Принагідно запрошую їх відвідати разом зі мною та дітьми наше майно у США.

powered by lun.ua
Коментарі — 17
_ABM_ _ 30.07.2020 12:45
IP: 77.222.153.---
Grenader45:
...
Майже:
👍👍
Майже _ 30.07.2020 07:35
IP: 193.201.217.---
Про вашого "чоловіка" всі зрозуміло – тобі обов'язки й важка щоденна праця з дітьми, а мені майно. Прикро. Згодом може бути шансом зв'язати свою долю з людиною більш високої моралі
Olena Tregub _ 30.07.2020 04:49
IP: 46.219.99.---
Grenader45:
Я вийшла заміж за поляка бо ми з ним разом навчались 14 років назад у ЄС, а потім ми обидва поїхали у США. Я отримала посвідку на проживання незалежно від нього, він пізніше став громадянином США. Але вам дійсно пора закінчувати з коментарями.
Olena Tregub _ 30.07.2020 04:46
IP: 46.219.99.---
Елена Величко:
Я дійсно сама захищаю свої права, а ще більще права дітей. Діти мають право на батьківське піклування, на своє майно, проте для українських судів діти – це не люди. За одне засідання надають розлучення міжнародній родині з дітьми. Як суддя подбала про те що їх інтереси будуть захищені і що батько дійсно каже правду, що дітям є де жити і він бере участь у їхньому утриманні. Суддя пошепки запитала у адвокатки чоловіка – "а що там з дітьми?", адвокатка відповіла "там все добре". Все. навіть відзив подати мати не встигла про брехню позовній заяві. І все – розлучені. У результаті діти лишились без дому, без фізичного доступу до своїх навіть іграшок і речей. Адже у америці розлучення це означає що майно поділене. Суддя, дізнавшись про це, рішення своє не скасувала, як і верховний суд – бо розлучення на думку української феміди не має стосунку до прав дітей.
Grenader45 _ 29.07.2020 18:50
IP: 77.123.93.---
Олена Трегуб:
Grenader45:
За такою логікою будь-яка жертва злочину винна сама, в жертву можна назвати недолугою. Немає про що розмовляти з вами. Якщо вам дана тематика не цікава, то не заходьте і не пишіть ваші образи і негатив.
пані Олено, ви не жертва злочину. Ви невдаха у сімейному житті. "Вийти заміж за американця" – ця ваша приземлена філософія, зіграла з вами злий жарт, тож сприйміть це як урок для себе особисто, а не звинувачуйте весь світ (і мене у тому числі) у своїх негараздах. Майте мужність визнати, що причина ваших митарств на 95 % ви самі. А не Америка, Україна, судова система, чи ілюмінати з масонами... До речі, на предмет образ, ви, за звичкою, вкотре перебільшили...)
Більше вас не займатиму...
Grenader45 _ 29.07.2020 18:35
IP: 77.123.93.---
Елена Величко:
Grenader45:
...Але тут важливе, що Автор – сама є людиною, що захищає права...Розумієте?
...ніхто не відбирає у авторки блогу права на відстоювання власних інтересів у судах.
Питання в тому, що із власного негативного досвіду, Олена проводить всеосяжне, єдиновірне на її думку узагальнення про, бачите, "судова влада є захоплена де-факто організованими злочинними угрупування, яке не дотримується законів України."
Вибачаюсь, але тупість цієї фрази зашкалює.
Якщо вам видалось, що я захищаю українську судову, чи будь-які інші гілки влади – це помилкове враження. Тут питання у спробі на підставі особистої сімейної драми, втулити гіперболізовану і, пафосну "істину в останній інстанції" від "успішної людини з міжнародним досвідом" (ще один приклад недолугості).
Будь-хто, хто програв у суді, буде волати про "сплюндроване правосуддя", ото як автор, яка до того ж ще і пробує втулити шаблон "яжемать". Я б її чоловіка послухав би з інтересом...)
Елена Величко _ 29.07.2020 16:07
IP: 92.113.194.---
Щодо суддів, думаю, що ВРП та вони самі повинні почати наводити лад у своїй системі.
Довіра до Судів повинна повернутись на рівні простих людей.
Елена Величко _ 29.07.2020 16:02
IP: 92.113.194.---
Автору, рекомендую подавати та подавати...На суддю, на аліменти...закидати їх...

А може в США подати на аліменти й там добитись відміни Рішення?
Питайте адвокатів про можливі рішення та шукайте подібні справи, у ЄСПЧ теж, бо завжди є
подібні рішення, тому що хитрозроблені, вони є усюди, але є й такі, що протистоять поганству.
Он в Італії саме СУДДІ піднялись на захист права, бо нема сенсу у професії судді у світі Антиправа та
протиправного відносно людини: пригнічення, зубожіння, рабства та гірше.
Тому Справедливий Суд та судді – є важливими у кожному суспільстві, бо очищають суспільство, створюють правове. Не дарма кажуть: "Роби, що потрібно – й будь, що буде".
Елена Величко _ 29.07.2020 15:53
IP: 92.113.194.---
Grenader45:
Ну, багато розумних коментарів ваших читала. Зрозуміло, що в наших умовах, – все викликає підозру.
Однак, не може розлучення йти за одне засідання, коли є малолітні діти, з однієї сторони, без жінки або чоловіка.
Але тут важливе, що Автор – сама є людиною, що захищає права...Розумієте?
Я от вірила нашим судам, тим паче, що нікуди не їздила, "своя", виросла в тій царині, де
той славнозвісний суд... – мені нанесли вред, через це сталось багато лиха... – й???
Цей пас-й суд мене просто...просто відписався, – й це неможливо простити, не можливо, бо він підвів не тільки мене, він підвів людей..., як до речі й інші суди, – на яку мали надію, що є остання, тобто їх рішення СПОТВОРИЛИ свідомість людей та гірше. До речі, як і все інше робиться. Бо реально, економічна система має велике значення – там є одна з первинних ланок щодо людей, – там багато спотворене, – там коріння. Й тут суди...
Олена Трегуб _ 29.07.2020 15:34
IP: 94.153.33.---
Grenader45:
За такою логікою будь-яка жертва злочину винна сама, в жертву можна назвати недолугою. Немає про що розмовляти з вами. Якщо вам дана тематика не цікава, то не заходьте і не пишіть ваші образи і негатив.
Grenader45 _ 29.07.2020 13:32
IP: 77.123.93.---
Олена Трегуб:
Я є успішна людина з міжнародним досвідом...,
Україна і український народ, нажаль є невдахами у даній ситуації...
судова влада є захоплена де-факто організованими злочинними угрупування, яке не дотримується законів України.
...те що я побачила є суспільно важливою інформацію, тому що вона свідчить про повний колапс правосуддя в Україні.
...даремно ви так відреагували на моє, можливо суб'єктивне, враження від вашого блогу. Бо нагромадивши цілу купу чергових пафосних, пустопорожніх, емоційних і безтолкових виразів, тільки утвердили мене у думці, що ви чергова балаболка, яка прикриває свою недолугість міфічними вигадками, і світових масштабів перепонами у вашому, цілком типовому, побутовому випадку. Причина ваших негараздів у вас самій, а не судовій системі, якою б вона не була в принципі...
Але думаю, що вас не переконає, як і більшість поверхових осіб, які шукають причини своїх невдач де завгодно, окрім себе самих. Бувайте здорові.
Alexander Vasilevsky _ 29.07.2020 12:09
IP: 93.73.67.---
Alexander Vasilevsky:
Обрали покидьків, а тепер треба що вони ведуть себе як покидьки:- (
треба -> дивуємося
Alexander Vasilevsky _ 29.07.2020 12:08
IP: 93.73.67.---
Обрали покидьків, а тепер треба що вони ведуть себе як покидьки:- (
Олена Трегуб _ 29.07.2020 11:11
IP: 46.211.9.---
Пан чи пані бот! Можете навіть не старатись. Я є успішна людина з міжнародним досвідом із можливістю жити в кількох країнах світу, проте Україна і український народ, нажаль є невдахами у даній ситуації. Адже судова влада є захоплена де-факто організованими злочинними угрупування, яке не дотримується законів України. Те, що ця псевдо судова влада зневажила права 2 маленьких дітей, не робить мене невдахою, як їхні матір, тому що я за Маю можливість захистити права своїх дітей на інших рівнях і вінших країнах. А чи маєте ви таку можливість? Так трапилось що я стала свідком занепаду системи права в Україні, і те що я побачила є суспільно важливою інформацію, тому що вона свідчить про повний колапс правосуддя в Україні. Побуту тут ніякого я не бачу. Можливо він у є тільки у вашій голові.
Grenader45 _ 29.07.2020 06:30
IP: 77.123.93.---
...типова побутова ситуація невдахи-"яжемать", з якогось дива розміщена на ресурсі УП, приправлена недоречним політичним забарвленням у типово жіночому, безапеляційному стилі. Сенс?
Тепер усі хто прочитав цю банальщину мають малювати плакати, їхати на майдан і влаштовувати акції протесту проти "свавілля і продажності судової системи" і "Поверніть жіночці хоч якусь нерухомість у США!"?
Деградація колись потужного інформаційного ресурсу, небажанння (а швидше недолугість) редакції у підборі і заохоченні дійсно цікавих і непересічних авторів – передбачувано призводить до скочування у "жовтизну" і маргінес. Закономірний фінал. Амінь...
Oleh Lychak _ 28.07.2020 22:24
IP: 178.93.154.---
Пора негайно! впроваджувати суд Лінча, попередньо відпрацювавши прикладні питання на суддях, мусорах, гебістах, про-курв-орах і тому подібному непотребі
Елена Величко _ 28.07.2020 19:10
IP: 195.5.19.---
"Наші" судді за 30 років забули, що таке Суд, втратили повагу не тільки до громадян, а й до себе,
до Суду, до професії. НЕ всі, ще є окремі випадки, що судді цікавляться, щоб справу було вирішено належним чином, але більшість, просто не звертає увагу, коли справа не коштовна та інше...
Деградація суспільних відносин, коли громадян просто ігнорують та вузьке коло просто вирішує усі свої питання, користуючись державою, – це призвело до деградація наших прав та суддівства.
Он, один славнозвісний суд, коли я подала на бездіяльність органу ЩОДО МЕНЕ та моїх прав,
видав Рішення, що, мовляв "мені ж нічого не зробили"??? – я ж саме на те й подавала, ЩО НІЧОГО НЕ РОБЛЯТЬ для громадян, профанація...
Ми, ГРОМАДЯНИ, повинні вимагати виборність суддів та таких суддів, що здатні захистити нас та НАШІ ПРАВА, саме ПРАВО, як основу професії. А цих – ГНАТИ...хай поживуть у світі, що й вони створили,
у світі Антиправа.
ONLINE
Україна та Європа1126 Уряд реформ420 Корупція1432 Зеленський67 Свобода слова579
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter