ЄС: від миролюбства до оборонного союзу – як російсько-українська війна змінює концепцію обʼєдання

Кінець січня ми із колегами по ГАР МОУ Тетяною Ніколаєнко та Анастасією Шубою провели у Брюсселі. За три насичені дні зустрілися із депутатами Європарламенту Ріго Террасом, Гельмутом Брандштеттером, Пеккою Товері, Расою Юкнявічене, представниками НАТО та низки аналітичних та благодійних організацій.

(зустріч із Расою Юкнявічене)

Інтерес до України – величезний. Європа розуміє, що ця війна стосується і її безпеки, особливо на тлі невизначеності щодо впливу повернення Трампа на ситуацію в ЄС. Україна може стати надійним партнером – із власною сильною армією та виробничими можливостями, які забезпечують її боєздатність. І ЄС із союзу миру – так передбачалося угодами про створення об'єднання, хоче стати союзом оборонним. Це не паралель до НАТО, не конкурент. Але така особлива структура, притаманна саме Євросоюзу.

У травні 2024 року була ухвалена Європейська оборонна стратегія. У цьому документі зазначено, що ЄС зобов'язався підтримувати український ОПК та інтегрувати українську оборонну промисловість із європейською. Окрім того, важливо нагадати, що 27 червня 2024 року Європа підписала спільні зобов'язання з безпеки між Європейським Союзом та Україною. У цьому документі зафіксовано, що ЄС підтримуватиме реформи у сфері оборони, розвідки та безпеки, які сприяють зближенню України з Євросоюзом. Окремий акцент – на підвищенні прозорості, підзвітності та реформуванні сектору безпеки.

У вересні минулого року міністр оборони України Рустем Умєров та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відкрили у Києві Офіс оборонних інновацій ЄС. Щоправда, наразі в інтернеті можна знайти новини лише про його відкриття, а не про діяльність.

За останні місяці в ЄС загалом відбулися ще нові важливі зміни: тепер там є єврокомісар із питань оборони, Андрюс Кубілюс, а також створений комітет з оборони та безпеки в Європарламенті (раніше він був підкомітетом). Зараз на оборону об'єднання через Європейський фонд миру (EPF) виділяється приблизно 2 мільярди євро на рік. Але, за оцінками експертів, для реальної оборонної спроможності ЄС необхідно в десятки разів більше.

Всі ці реформи важливі й в контексті надання нам коштів через European Peace Facility (витрати українців на закупівлю обладнання та озброєнь частково відшкодовуються Європейським Союзом через фонд European Peace Facility. На це Рада ЄС виділила 6,1 мільярда євро). Й в контексті збільшення стратегічного інтересу до прозорості та ефективності українських реформ у цій сфері. Раніше такі інституції, як Європарламент, Єврокомісія, не цікавились, наприклад, роботою НАКО у сфері оборони, оборонній реформі. Тепер ситуація змінилася.

Тому під час зустрічей у Брюсселі ми передусім говорили про оборонну реформу, що триває в Україні. І чимало розповідали про те, що зараз відбувається з Агенцією оборонних закупівель. Призначення керівництва агенції в ручному режимі, без урахування думки наглядової ради підриває довіру та ставить під питання подальше фінансування України за так званою "данською моделлю". Європейці чітко дали зрозуміти: для продовження підтримки нам необхідно забезпечити верховенство права та стабільність інституцій.

За підсумками проведених зустрічей ми з колегами, підготували низку рекомендацій МОУ, щодо розв'язання проблеми довкола Агенції оборонних закупівель. Зокрема – привести статути державних підприємств, змінених у грудні 2024 року, у відповідність до українського законодавства; запропонувати та подати на затвердження Кабміну кандидатури представників від держави до Наглядової ради Агенції оборонних закупівель; організувати належну роботу та проведення аудиту діяльності Агенції.

Наші європейські партнери розуміють, що Україна є "арсеналом демократії" та ключовою частиною безпеки всього континенту. Але водночас вони чекають від нас не тільки мужності на полі бою, а й відповідальності у розбудові інституцій.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.