17 квітня 2020, 18:20

Влад Троїцький про проєкт "Аламбарі"

Ми усі поодиноко зачинені у своїх маленьких домівках, але при цьому світ безмежний та чарівний. І ми як команда "ГогольФесту", "ДахаБраха", театру "ДАХ", пропонуємо такий проект, коли ми окремо, але разом та одночасно робимо щось, що показує, що ми - люди, різні й одночасно дуже схожі. Композиція "Аламбарі" мінімалістична, підкреслює ритуальність нашого повсякденного життя. Небо, яке однакове й різне перед нашими вікнами, і кава, горнятка, які різні, але відчуття дуже схожі. Доєднуйтесь! У неділю ми будемо робити перший кейс, спробу об'єднати шість команд з різних країн і в 15:30 буде трансляція-стрім на ютуб цього проекту. Далі ми запрошуємо усіх бажаючих доєднатися до цього проекту, спробуємо зробити щось разом.

Чому "Аламбарі"? Цей проект, цей альбом, ми випустили в кінці березня. А записували ми його у вересні в гірській місцевості Бразилії, в Аламбарі. Так склалася доля, що на чарівній студії "Gargolandia" у віддаленні від великих міст. Ми провели там 10 днів та записали альбом. Цю наймедитативнішу композицію ми вирішили назвати - Аламбарі. Це логічне продовження попереднього альбому "Шлях", дорога. Якщо "Шлях" був крізь Україну, то "Аламбарі" - це дорога через світ, тому що звучать різні обертони в цьому альбомі. Що стосується технології - ми використовуємо Zoom і це дивне відчуття, деяка репліка нашого давнього перформансу "Dreams of the lost road", коли було придумано саме поняття вертикальної сцени. Коли ти бачиш комірку зуму, і що кожна з них - це індивідуальне маленьке життя людини, але разом з цим, ти раптом бачиш зріз цього життя і це настільки заворожуюче, цей момент одночасно. Я розумію, саме цей момент, коли ми всі сидимо в різних частинах світу на карантині - це відчуття нашої єдності, і це той час, коли тільки зараз можливий цей проект. Тому я запрошую Вас в цю подорож.

Дізнатися більше про проєкт - http://alambari.org

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Влад Троїцький про проєкт "Аламбарі"

Ми усі поодиноко зачинені у своїх маленьких домівках, але при цьому світ безмежний та чарівний. І ми як команда "ГогольФесту", "ДахаБраха", театру "ДАХ", пропонуємо такий проект, коли ми окремо, але разом та одночасно робимо щось, що показує, що ми - люди, різні й одночасно дуже схожі...

Знищити ''комплекс провини''

Цього разу я хотів би розповісти про людей, яких я називаю "божественними фріками". Почну з сумського гурту "Хамермани знищують віруси". Це – творчий дует Володимира Пахолюка та Альберта Цукренко...

Життя, відкладене ''на потім''

Повернімося знову до Львова. Це місто – кузня прекрасних людей. Там живе дивовижний Тарас Возняк. Він – мислитель, історик, інтелектуал, філософ, письменник...

Про любов та смерть

Продовжимо нашу тему. Полтава – серце України. Але коли приїздиш до цього міста, у тебе виникає враження "колишньої величі". Проте важливо підтримувати цей статус міста і у наш час...

Про освіту

Перейдемо до Харкова. У цьому місті живе дивовижний художник – Гамлет. Декілька років тому він зробив перфоманс на ГогольФесті – добу простояв на табуреті...

Inoculation

Продовжуючи традицію, спершу я хотів би трішки поговорити про прекрасних людей, які для мене важливі. Ці люди асоціюються у мене з тою Україною, яку я люблю, у якій живу та хочу жити...