Як Україна Британію рятувала
Порівнянням референдуму за незалежність Шотландії з тим, що відбувається у т.зв. "ДНР" та "ЛНР", було створено наочну ілюстрацію до українського прислів'я: "Коня підковують, а жаба лапу підставляє". Звісно, можна зануритись в історію і розповідати, що парламент Шотландії існує з 13-го століття. Або, так, щоб це було ближче і зрозуміліше – про виступи шотландської футбольної збірної на чемпіонатах світу. Але я зараз про інше: референдум про відокремлення Шотландії почали готувати... з 1979 року. У 1997-му шотландці провели другий референдум, а наступного року – законодавчо відновили роботу свого парламенту. Активна ж фаза підготовки до нинішнього референдуму почалась з 2007 року. За цей час по всій країні ішли інформаційні кампанії, які роз'яснювали людям суть справи. Голосування пройшло з дотриманням стандартів вільних виборів, присутністю численних спостерігачів, в тому числі – міжнародних. З річок не діставали тіла вбитих активістів та місцевих депутатів, які виступили проти іноземної агресії та розчленування країни. В Шотландії, наскільки мені відомо, не захоплювали будівлі спецслужб, не виносили арсенали зброї і не кидали у підвали спостерігачів, часто скалічених організаторами "референдуму". Місцевому населенню на сході України, відверто кажучи, ще "пощастило", що "волевиявлення" не розтягнулось на довгі роки, як у Шотландії, а пройшло блискавично, за допомогою роздрукованих на ксероксі клаптиків паперу та автоматів Калашникова з підствольними гранатометами. Бо всю повноту інформаційної кампанії було б важко витримати, та й приміщень у підвалах СБУ не вистачило б на всіх підозрілих громадян.
Відповідь шотландців, зрештою, виглядає цілком логічною. Навіть не виключаю, що сепаратисти на сході України та їхні старші товариші з суміжної країни, допомогли центральному британському уряду зберегти єдність свого королівства. Ймовірно, надивившись повідомлень зі сходу, 55,4 відсотки шотландців відповіли: "Ні, дякуємо". І проголосували за збереження єдності країни. Хоча ці люди розуміли, що поява "зелених чоловічків" на їхніх чудових, доглянутих зелених газонах, малоймовірна. Але, десь там, у глибинах підсвідомості, напевно, спрацювали психологічні запобіжники. Тепер слово за Каталонією. А ще – подивимось, чи стежать за новинами з України прибічники "країни Басків", або гарячі голови на півночі Італії.
Спостерігаючи за тим, як провели референдум у Шотландії, думаю зайве говорити, що ті заходи по легалізації окупації чужих територій під виглядом "референдумів", які утнув Путін та його друзі в Криму й на сході України, не буде визнано жодною нормальною країною та урядом. Окрім, хіба-що великого вождя всіх часів і народів Кім Чен Ина, та ще кількома колегами російського президента. З усіма історичними і правовими наслідками для окупантів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
