24 квітня 2015, 16:49

Що робити, щоб Донецьк і Луганськ не хотіли стати частиною Росії. Або про нову парадигму.

Деякий час тому я записав інтерв'ю з членом Римського клубу, громадським діячем, письменником та економістом Богданом Гаврилишиним. Хоча сам Богдан Дмитрович не дуже шанує економістів у сучасному значенні цього слова, оскільки, на його думку, вони знівелювали значення цієї науки, звели все до питання грошей, бюджетів, ВВП.

Натомість, в новій доктрині розвитку йдеться не лише і не стільки про конкуренцію, скільки про співпрацю та синергію багатьох людей та інститутів. Не буду приховувати – приводом для публікації цього інтерв'ю в УП є міжнародна конференція, які пройде завтра у Києві – з доволі амбітною назвою: "Стан світу, потреба в новій парадигмі і роль України в ній". Там будуть відомі спікери: Грем Мекстон – Генеральний секретар Римського клубу, ІВО СЛАУС – Почесний президент Всесвітньої академії мистецтва; ГАРРІ ДЖЕЙКОБС, Головний виконавчий директор Всесвітньої академії мистецтва і науки; АЛЬБЕРТО ЗУККОНІ, Генеральний секретар Всесвітнього консорціуму університетів; МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ, ЯРОСЛАВ ГРИЦАК, ВОЛОДИМИР ЛАВРЕНЧУК, ВОЛОДИМИР ОГРИЗКО, МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ, ДМИТРО ШИМКІВ, ВАЛЕРІЙ ПЕКАР.

В самому інтерв'ю, Богдан Гаврилишин, міркує і відповідає на питання, наприклад, чому Женева, яка фактично охоплена французькою територією, не стала частиною Франції (себто, якщо екстраполювати, що потрібно зробити нам, щоб Донецьк і Луганськ не хотів би бути частиною Росії – звісно, йдеться не про тих патріотів, які воюють за Україну, або вимушено виїхали звідти), доволі резонансно Гаврилишин пропонує не вживати термін "унітарна держава", провести "децентралізацію" за європейським зразком. Несподіваною для мене є його оцінка Сполучених Штатів. Ну, і, власне, якою має бути нова парадигма розвитку України. Одним словом, є про що говорити і дискутувати. Сперечатись. Тож дискусія вітається.

Якщо тема зацікавить, запропоную другу частину інтерв'ю.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Віденський ландромат на російських рублях? Або куди зникають гроші з української оборонки?

У попередньому блозі я піднімав критично важливе питання: чому репутація постачальників Сил Оборони України має бути кришталево чистою, а будь-які підозри у зв'язках з РФ або санкційний шлейф – відсутніми апріорі? Ми говорили про Сеяра Куршутова та ризики у зв'язку з тими підозрами, які оприлюднені в медіа і соцмережах...

Чому репутація постачальників Сил Оборони України має бути бездоганною й без підозр у зв'язках з рф?

Україною несеться багато медійних скандалів. В одному з них йдеться про Сєяра Куршутова, який був під санкціями РНБОУ. Запроваджено ці санкції, згідно реєстру РНБОУ, указом 169/2021 від 21...

Культурно-цифровий фронт: як в голови росіян й в російський цифровий простір заходить одна українська гра – ніби "міна" з дистанційним керуванням

Знаєте, що таке когнітивна війна? Це боротьба за розум, за вибудовану в головах людей систему цінностей. Тобто – це боротьба за свідомість мільйонів, а, можливо, й мільярдів людей по всій планеті...

Підрозділ Юрія Касьянова. Яким він був

Бойовий підрозділ розформують? Вранці мені зателефонував Юрій Касьянов і сказав: "Ви ж хотіли побачити можливості підрозділу. Нас розформовують...

Коли гра рятує життя. Важливі основи протимінної безпеки

Україна нині одна з найбільш замінованих країн світу (ООН вважає, що найбільш замінована). Потенційно забруднено мінами близько чверті території, 139 тис...

Хто і навіщо підштовхнув країну до провалля?

Закон 4555, який встановив перепідпорядкування НАБУ і САП Генеральному прокурору міг би мати катастрофічні наслідки для України. Якщо подивитись на мапу світу, слід визнати очевидне: реальних партнерів, які допомагають Україні, не так вже й багато...