Що робити, щоб Донецьк і Луганськ не хотіли стати частиною Росії. Або про нову парадигму.
Деякий час тому я записав інтерв'ю з членом Римського клубу, громадським діячем, письменником та економістом Богданом Гаврилишиним. Хоча сам Богдан Дмитрович не дуже шанує економістів у сучасному значенні цього слова, оскільки, на його думку, вони знівелювали значення цієї науки, звели все до питання грошей, бюджетів, ВВП.
Натомість, в новій доктрині розвитку йдеться не лише і не стільки про конкуренцію, скільки про співпрацю та синергію багатьох людей та інститутів. Не буду приховувати – приводом для публікації цього інтерв'ю в УП є міжнародна конференція, які пройде завтра у Києві – з доволі амбітною назвою: "Стан світу, потреба в новій парадигмі і роль України в ній". Там будуть відомі спікери: Грем Мекстон – Генеральний секретар Римського клубу, ІВО СЛАУС – Почесний президент Всесвітньої академії мистецтва; ГАРРІ ДЖЕЙКОБС, Головний виконавчий директор Всесвітньої академії мистецтва і науки; АЛЬБЕРТО ЗУККОНІ, Генеральний секретар Всесвітнього консорціуму університетів; МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ, ЯРОСЛАВ ГРИЦАК, ВОЛОДИМИР ЛАВРЕНЧУК, ВОЛОДИМИР ОГРИЗКО, МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ, ДМИТРО ШИМКІВ, ВАЛЕРІЙ ПЕКАР.
В самому інтерв'ю, Богдан Гаврилишин, міркує і відповідає на питання, наприклад, чому Женева, яка фактично охоплена французькою територією, не стала частиною Франції (себто, якщо екстраполювати, що потрібно зробити нам, щоб Донецьк і Луганськ не хотів би бути частиною Росії – звісно, йдеться не про тих патріотів, які воюють за Україну, або вимушено виїхали звідти), доволі резонансно Гаврилишин пропонує не вживати термін "унітарна держава", провести "децентралізацію" за європейським зразком. Несподіваною для мене є його оцінка Сполучених Штатів. Ну, і, власне, якою має бути нова парадигма розвитку України. Одним словом, є про що говорити і дискутувати. Сперечатись. Тож дискусія вітається.
Якщо тема зацікавить, запропоную другу частину інтерв'ю.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
