Який зв'язок між Грузією, штурмовиками Сухого, Тамазом Сомхішвілі та реконструкцією Харківської площі у Києві?

Грузинські журналісти з проєкту "Суботній ефір" провели власне розслідування, яке має дати відповідь на питання, про те, чи причетне грузинське підприємство Тбіліського авіазаводу у зміцненні російської бойової авіації й чи здійснюється ремонт російських штурмовиків "Сухого" в Грузії, та хто може стояти за цим.



Нагадаю, що Росія використовує штурмовики Сухого у війні проти України. Я особисто бачив використання росіянами штурмовиків Су-25 для бомбардування українських міст, зокрема, Бахмута. Тож українці мають право дізнатись про роль підприємства, розміщеного в Грузії, у відновленні бойових можливостей російської фронтової авіації, яка завдає ракетних і бомбових ударів по українській інфраструктурі й містам, вбиваючи й залишаючи каліками багато людей. Росія справді потребує ремонту своєї авіатехніки, пошкодженої силами української ППО в українському небі.

На цьому фото – хвостова частина російського Су-24, який повернувся з бойового завдання із нанесення бомбового удару по українським позиціям із пошкодженнями від влучання української ракети з переносного ЗРК.

Нагадаю, що в українських медіа раніше було оприлюднено інформацію про те, що в Грузії відбувається ремонт російських штурмовиків "Су".

"Яке відношення має Грузія до ремонту російських військових літаків?"

У матеріалі грузинських журналістів оприлюднено витяг з єдиного реєстру Росії, датований 16 січня 2023 року. Про Науково-виробничий концерн "Штурмовики Сухого", власником 20% акцій якого є грузинське підприємство "Тбілавіамшені". У виписці сказано, що концерн займається ремонтом та технічним обслуговуванням літальних апаратів. В тому числі – обслуговуванням, ремонтом, реалізацією військової техніки й боєприпасів. "Уряду Грузії належить 20% науково-технічного центру, який ремонтує та модернізує російські бойові літаки".





Директором держпідприємства "Тбілавіамшені" є Міхеїл Оглішвілі, який заперечує інформацію про грузинську частку "Штурмовиків Сухого", оприлюднену у російському реєстрі. Водночас, українські й грузинські журналісти у своїх розслідуваннях звертають увагу на двох осіб, які мають відношення до грузинської авіаремонтної галузі. Це Тамаз та Гіоргій Сомхішвілі. Тамаз Сомхішвілі є громадянином РФ (вважаю, що громадяни росії колишніми не бувають) й Великої Британії. Адвокат Тамаза Сомхішвілі заперечує факт перебування його клієнта в Росії впродовж останніх 14 років, однак журналісти-розслідувачі поширюють інформацію про дати реєстрації закордонного паспорту Сомхішвілі й реєстрації у Москві, які можуть спростовувати попереднє твердження адвокатів Сомхішвілі. Який працював і гендиректором російської нафтової компанії "Лукойл", був засновником "Лукойл-маркетс" у Москві, й гендиректором "Роснефтеэкспорт" у тій же Москві, засновником переробної Danao Engineering, був акціонером компанії "Томская нєфть". Згадую, як я об'їжджав російські "лукойлівські" заправки десятою дорогою, коли вони ще працювали в Україні. Аби жодна копійка не потрапила в бюджет країни-агресора, з якого фінансується й російська армія. А Тамаз Сомхішвілі раніше розвивав цей російський бізнес.

Натомість, Гіоргій Сомхішвілі входить до наглядової ради держпідприємства Тбіліський авіабудівний завод. Сам Гіоргій Сомхішвілі стверджує, що він є радником директора підприємства. Каже, що опинився на цій посаді після співбесіди, але не пояснює, чи проводили на підприємстві конкурс на цю посаду. В згаданих журналістських розслідуваннях йдеться про ймовірність того, що інтереси Тамаза Сомхішвілі в державній компанії, може представляти саме Гіоргій Сомхішвілі, який є "його родичем". Тут можна додати, що на камеру грузинських журналістів Гіоргій Сомхішвілі розіграв, як на мене, цілий спектакль, але підтвердив, що знайомий з Тамазом Сомхішвілі, і раніше вони "десь перетиналися".

Водночас, один з перших директорів Тбіліського авіабудівного заводу, а нині керівник приватної компанії ТАМ-менеджмент, яка займається ремонтом й відновленням авіатехніки, Пантіко Тордія підтвердив інвестиції Тамаза Сомхішвілі в цей бізнес у розмірі 7 мільйонів, що надало змогу компанії ТАМ-менеджмент, 50% якої належить Тамазу Сомхішвілі, працювати на цьому ринку. Пантіко Тордія оприлюднив цікаву інформацію про те, що на грузинський авіаремонтний завод техніку везуть у контейнерах з Джибуті. Звідки в Джибуті запаси авіатехніки і куди після відновлення і ремонту відправляються відремонтовані машини? Адже ВПС цієї африканської країни, розташованої між Еритреєю, Ефіопією та Сомалі, нараховує... кілька літаків, включно з легкою одномоторною "Цессною", й кілька гелікоптерів. Штурмовиків у цьому списку повітряних суден я не знайшов.

Це наштовхує на думку, що "контейнери з Джибуті" можуть містити радянську й російську авіатехніку з інших країн Африки і бути своєрідним хабом для її перевалки в інші країні для ремонту й відновлення. До речі, ви не замислювались, чим пояснюється посилений інтерес росіян до Африканського континенту останнім часом, коли країни ЄС і США запровадили проти Росії жорсткі санкції у зв'язку із вторгненням в Україну? Зброя – ось що цікавить російських емісарів, в тому числі – російського міністра закордонних справ Сєргєя Лаврова у вояжах країнами Африканського континенту. Оскільки запаси російської армії у війні в Україні скорочуються з кожним днем, путінський режим конвульсійно шукає будь-які резерви поза-межами своєї країни. І не зупиняється виключно на іранських дронах. Але зрозуміло, що робити напряму збройові оборудки з Росією ризиковано, оскільки країни – постачальники можуть потрапити під вторинні санкції з боку США та ЄС, що зведе ймовірну вигоду від продажу зброї до нуля, або й взагалі призведе до серйозних збитків. Тож, не виключено, що росіяни вибудовують схеми постачання зброї через треті країни. Звідки авіаційна техніка у контейнерах може надходити на грузинське підприємство. Куди потрапляє ця зброя після відновлення й ремонту? Невже назад у Джибуті, весь парк ВПС якої нараховує лише кілька бортів літаків й гелікоптерів? На це питання мають дати відповідь спецслужби самої Грузії (навряд чи ця країна мріє про те, щоб у несправедливій війні проти України опинитись на боці агресора), України, США і ЄС.

Чому ця історія набуває резонансу? Звісно, у зв'язку з необхідністю розставити всі крапки на "і" й дати відповідь на питання про співпрацю грузинської авіаремонтної галузі з росіянами. Але існує ще один вельми цікавий нюанс: вже згаданий Тамаз Сомхішвілі намагається відсудити у столиці України відшкодування через розірвання контракту на реконструкцію Харківської площі. При цьому представники Сомхішвілі запевняють, що його права київською владою як інвестора порушено і вимагають сатисфакції в $98,51 млн (2,7 млрд грн) "понесених витрат, що складаються з прямих збитків у розмірі $24,46 млн та упущеної вигоди у розмірі $74,05 млн". Натомість, київська влада запевняє, що це компанія Сомхішвілі порушила умови угоди і навіть не почала роботи з реконструкції об'єкту. То ж українці мають знати, з ким саме мають справу.

У зв'язку з усім перерахованим, я надіслав запити у відповідні структури України і Грузії з вимогою перевірки фактів, оприлюднених в медіа. Окрім того, прошу київську владу надати інформацію про те, на підставі яких процедур і рішень було укладено угоди з компаніями Тамаза Сомхішвілі, хто саме з київських чиновників підписував з ними угоди і на підставі яких рішень, конкурсів та експертиз.

Нагадаю, що в Україні, як і в решті цивілізованого світу, запроваджено санкції проти країни-агресора і відбуваються дії, які спрямовано на виявлення й протидію різноманітним схемам співпраці і постачання обладнання, технологій та продукції, які можуть порушувати санкційний режим та сприяти відновленню бойового потенціалу як російської армії, так й економіки країни-агресора. Окрім того, в самій Україні відбувається пошук та арешт активів як власне російського бізнесу та олігархів, так і пов'язаних з ними осіб і компаній.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.