Хто ще повірить, що судова гілка незалежна від Президента або бійців СБУ?
Тихо скрипіла хвіртка на Десятинній, а в унісон їй голосно хропів один із бійців у припаркованому поруч міліцейському мікроавтобусі. На холодному нічному вітрі двоє народних депутатів ловили дрижаки поруч із табличкою "Окружний адміністративний суд м. Києва" і міркували про незалежність судової гілки влади. Йшла 4 година ранку 12 жовтня, розгорявся другий день передвиборчої кампанії.
- Таке враження, що на вулиці 1990 рік. Як зараз пам'ятаю кількох депутатів, які охороняли табір голодуючих студентів від несподіваної атаки або провокацій тодішнього СБУ, – гаряче говорив молодший нардеп.
- Ви помиляєтесь колего, – тоді ми мали справу з комуністичним режимом і КГБ, а от тепер вже не студентів, а суд пресингує наш, демократично обраний, всенародний український Президент! – відповідав йому набагато старший охоронець із депутатським значком.
Іронія долі була у тому, що захищати знову доводилося від СБУ (КГБ) і знову тих, хто виявив принциповість і нічим перед Законом не завинив.
Втім двері адміністративного суду були міцно закриті, а бійці СБУ штурмували апеляційний господарський суд.
Може така депутатська доля – кожного разу встромляти голову у проблеми, коли вчергове перед ними пасує його Величність Закон? Здавалося б, чого простіше – обраний достроково парламент можуть відправити у відставку тільки тоді, коли йому виповнилося 1 календарний рік. Тобто 23 листопада. То як, Закон один для всіх? Чи для Президента Закон – не писали?
Знаєте, я люблю вибори і не боюся перевиборів. Нехай бояться їх ті, чий рейтинг за чотири роки упав з 51% до 6%. Але я фізично не переношу брехні. Ні в 1990-ому тоді, ні у 2008-мому році тепер.
На очах всієї держави незалежна судова гілка влади потрапила під каток Секретаріату Президента. Суддю Адміністративного суду відстороняють заднім числом. Апеляційних суддів під охороною вивозять бійці СБУ.
Гей там, у Європі, хто у вас там повірив, що українські гілки влади побудовані за принципами Монтеск'є?!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
