Колаборація – кар''єризм – Голодомор.
Коли я вчора писав свій блог, то йшов на вимушене перебільшення. Звичайно ж стихійні виступи проти організаторів голодомору були. Дехто з дослідників навіть говорить про селянську війну. Однак вони так і не набули характеру масової партизанської війни проти радянської влади.
У зв'язку з цим напрошується ще один висновок – навіть існування загрози фізичного вимирання не призводить до партизанської війни в умовах відсутності ідеологічного організаційного партійного центру.
Зовсім інший приклад ми бачимо на Західній Україні, де ще у 20 роках група офіцерів УСС на чолі з Євгеном Коновальцем організувала Українську Військову Організацію (УВО), що пізніше трансформувалася в ОУН – Організацію Українських Націоналістів. Наявність потужного підпілля з чіткою військовою організацією дозволило ОУН підняти повстання проти польської, німецької, а пізніше радянської окупації у значно спокійніших умовах.
Адже ні поляки, ні німці, ні совіти на Галичині не морили голодом мільйони людей. Більше того, політика радянської влади, яка роздавала приватні землі, на початку мала широку підтримку збіднілих верств. Та і пізніше співпраця з німецьким або совіцьким окупаційним режимом давала будь-якому колаборанту чимало переваг.
Відповідно нам треба зробити з Голодомору ще один висновок – важливо зберігати і розвивати ідеологію і політичну структуру суспільства, яка, станом на 1933 рік, була повністю знищена на Центральній Україні.
Стихійні селянські виступи тоді були нескоординованими і спонтанними. Приречені на голодну смерть люди може й були готові до опору, але після знищення опозиційних політичних партій в громадянській війні очолити цей опір вже було нікому.
Так звані українські комуністи дружно заховали голови у плечі, щоб не бути звинуваченими у націоналізмі, як це сталося у Харкові з СВУ. Не маючи ідеологічної альтернативи українські військові так і не наважилися повернути зброю проти тих, хто знищував наш народ.
Альтернативою більшості стало мовчання, внутрішня еміграція, або ще гірше – ривок у перші ряди тих, хто організовував хлібозаготовки, знищуючи українське село.
Шкода, що колаборація і кар'єризм багатьма і до сьогодні сприймаються як шлях до успіху в Україні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
