Ідея Віктора Ющенка: ''Уряд меншості'' і ''Президент більшості''.
Цей проект Конституції ще потрібно аналізувати юристам, але вже під час першого прочитання кидається в очі максимальне зменшення легітимності Уряду та фоні максимально-можливої підтримки всенародно-обраного Президента.
Схема обрання Президента, власне, не змінюється – на основі персонального висування всенародним голосуванням у два тури. Таким чином обраний глава держави буде підтриманий більшою половиною виборців України – 50%+1 голос.
Натомість Уряд формуватиме партія, яка набрала найбільшу кількість голосів на виборах до нижньої палати парламенту, якій навіть не потрібно створювати коаліцію. Іншими словами це майже завжди буде "уряд меншості". Адже сумнівно в українських умовах очікувати, що якась партія переможе на виборах з результатом понад 50%.
Враховуючи залежність уряду від проходження законопроектів, у тому числі про бюджет, вже не через дві (парламент та Президент), а через три інстанції (нижня палата, верхня палата, Президент), такий уряд буде максимально стриножений.
Я не знаю, кого українці оберуть Президентом. Зроблю все можливе, щоб ним стала сьогоднішній Прем'єр. Але чи піде така схема організації влади вцілому на користь Україні, хто би не став Президентом, а хто Прем'єром?
Адже саме Уряд несе відповідальність за ситуацію в країні, а завдяки бюрократично-ускладненій процедурі ним будуть, по-суті, керувати ті, хто прямої відповідальності за результати господарювання не несуть – дві палати парламенту та Президент.
Окрім того "уряд меншості" буде приречений на співпрацю з більшістю депутатів у двох палатах, що зробить його залежним від них. Але при цьому, політичну відповідальність за результати його роботи буде нести лише та партія, яка його сформувала, скільки б міністрів від інших політичних сил до нього не увійшли. Адже щоб мати міністра – вже не доведеться входити до правлячої коаліції.
Можливо, як депутату партії, яку очолює майбутній Президент України, мені потрібно лише радіти від такого посилення ролі глави держави. Втім, новий Президент для нормальної роботи, за такої конституційної схеми, потребуватиме на посаді керівника уряду соратника, а не опонента.
Відтак, кожна політична сила, яка планує виграти президентські вибори має планувати перемогти і на парламентських, а значить, сформувати уряд. Якщо так станеться – запропонована схема влади хоч і гірше, ніж теперішня, але працюватиме.
Але якщо Президент і Прем'єр представлятимуть різні політичні сили і президент почне ставити палки в колеса уряду – чи усуває запропонована схема протиріччя між ними? Звичайно ж ні. Ба навіть більше, за такої схеми організації влади, Президент зможе повністю заблокувати роботу виконавчої влади, паралізувавши "уряд меншості" у двох палатах парламенту та за допомогою вето.
От я і думаю, невже Віктор Андрійович надумав балотуватися на другий термін і наївно плануючи перемогти, (незважаючи на стартовий рейтинг на рівні соціологічної похибки), вже готує плацдарм для продовження цієї виснажливої війни?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
