Ні тушкам у Верховній Раді! Або чому треба серйозно поставитись до 3700
Опір законопроекту 3700 "Про вибори народних депутатів України" (щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку у багатомандатному окрузі) " нагадав мені стару дискусію. Приблизно 10 років тому теперішній міністр культури, а тоді народний депутат від "Нашої України" Вячеслав Кириленко також активно виступав проти запровадження "партійної диктатури". І треба сказати, що тоді він та його однодумці перемогли й імперативний мандат запроваджено не було.
Результати не забарилися. Ще в парламенті 5 скликання з'явилися за влучним висловом Миколи Томенка перші "тушки" – так ми називали тоді перебіжчиків, які змінювали фракції партій від яких вони отримали депутатський мандат.
Як правило втікали з опозиції до влади. У переважній більшості випадків причиною ставав крупний хабар, або шалений тиск на бізнес.
Рекордсменом за кількістю тушок стала фракція Блоку Юлії Тимошенко у Верховній Раді 6 скликання, що потрапила під особливий прес влади. 48 перебіжчиків з 156 депутатів першопочаткового складу – тушки для нас стали і проблемою, і кепкуванням, і ганьбою.
Але не до сміху стало всій країні, коли після сумнівної перемоги на виборах Віктор Янукович закріпив свою владу, докупивши більшість у Верховній Раді за допомогою корупції, підкупу та шантажу. Із тушок була створена ціла фракція "Реформи заради майбутнього". Без проведення виборів режим отримав контроль у Верховній раді про який нам, демократам, раніше можна було тільки мріяти.
Багато громадських активістів, а дехто з них тепер самі нардепи, тоді активно критикували тушкування. Особливо активним були ті, хто підтримував рух "Чесно".
Не можу второпати, що сталося з деякими колишніми активістами після того, як їх обрали до Верховної Ради?
Невже точка сидіння регулює точку зору? Невже ми ніколи не примусимо народних обранців виконувати те, що вони пообіцяли виборцям під час виборчої кампанії і вони будуть вільно бродити поміж фракціями, де більше заплатять після обрання?
Для того, щоб освіжити в пам'яті, хто такі тушки, наводжу довгий список перебіжчиків, що вийшли з фракції БЮТ, складений за сайтом Верховної Ради. Там є багато одіозних осіб:
1 Арутюнов Гарегін Рафаелович
2 Бабаєв Олег Мейданович
3 Баграєв Микола Георгійович
4 Барвіненко Віталій Дмитрович
5 Березкін Станіслав Семенович
6 Буджерак Олександр Олександрович
7 Буряк Олександр Васильович
8 Буряк Сергій Васильович
9 Васадзе Таріел Шакрович
10 Веревський Андрій Михайлович
11 Гасюк Петро Петрович
12 Гацько Валерій Петрович
13 Гейман Олег Айзікович
14 Глусь Степан Карлович
15 Губський Богдан Володимирович
16 Гудима Олександр Миколайович
17 Данілов Віталій Богданович
18 Денькович Іван Васильович
19 Єресько Ігор Геннадійович
20 Жеваго Костянтин Валентинович
21 Задирко Геннадій Олександрович
22 Зубов Валентин Сергійович
23 Іваненко Володимир Григорович
24 Камчатний Валерій Григорович
25 Каплієнко Володимир Володимирович
26 Константинов Євген Семенович
27 Коротюк Вадим Іванович
28 Крук Юрій Борисович
29 Кузьменко Петро Павлович
30 Курило Віталій Семенович
31 Ляшко Олег Валерійович
32 Мовчан Павло Михайлович
33 Омельченко Григорій Омелянович
34 Осика Сергій Григорович
35 Павленко Віктор Вікторович
36 Полунєєв Юрій Володимирович
37 Радовець Арнольд Анатолійович
38 Рибаков Ігор Олександрович
39 Савченко Ігор Васильович
40 Семинога Анатолій Іванович
41 Сігал Євген Якович
42 Сідельник Іван Іванович
43 Скубенко Володимир Петрович
44 Сорочинська-Кириленко Раїса Миколаївна
45 Трайдук Микола Федорович
46 Фельдман Олександр Борисович
47 Шепелев Олександр Олександрович
48 Яценко Антон Володимирович
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
