Про захист дітей ліквідаторів аварії ЧАЕС – чому не онуків?

Щоразу, коли країна наближається до нових виборів народні депутати входять у популістичний раж. Сьогодні на медаль популістичної першості по праву заслуговує Микола Томенко за прийняття Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" N2093

Як пояснив у виступі сам Томенко: "Йдеться про 4 позиції для дітей неповнолітніх або дружини померлих ліквідаторів. Це одноразова допомога, це медична допомога, це допомога на оздоровлення дітей. Тобто медична частина і підтримка родини, де ліквідатор нас захищав, і його вже немає."

Друзі-депутати, ви хоч раз замислювались про яких "дітей" іде мова? Якщо ліквідатору аварії на ЧАЕС в 1986 році було в середньому 30-ть років, то нині йому уже 60-ть. Погодьтеся, не самий репродуктивний вік, щоб мати неповнолітніх дітей, про яких говорив Микола Томенко.

Ну добре, якщо неповнолітніх дітей у справжніх ліквідаторів мало, тим меншими будуть витрати бюджету.

Тоді виникає друге питання – про доцільність матеріальної допомоги для дружин померлих ліквідаторів. Власне питань одразу два, бо, для прикладу, в моїй сім'ї першою пішла на спокій ліквідатор-мама, відтак залишився живим чоловік, а йому допомога за вашим законом вже не надійде.

Зрештою, я розумію бажання перед виборами роздати допомогу всім, але можливо це краще робити з передвиборчих фондів, а не з державного бюджету? Він досить складно збалансований, тож якщо нові витрати призведуть до зростання дефіциту, тоді МВФ точно не надасть новий кредит.

Як наслідок, нас чигатиме обвал гривні, а через це збідніння усіх 45 мільйонів громадян. Може я не правий, але чи не занадто висока ціна "добреньких" депутатів. І чи згадає хто про їхні рішення, коли шукатиме винних за економічний провал?

Одне дивує як це ніхто не звернув увагу на допомогу внукам ліквідаторів, або небожам (племінникам) ліквідаторів? Для передвиборчого популізму – це справжнє золоте дно. Тільки не ясно хто за це все і чим буде платити?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.