4 травня – робочий день, але половина політиків десь пропала.
Сьогодні намагався знайти товариша – народного депутата Олександра Бригінця, але він традиційно в зоні АТО. Разом з колегою по фракції Дмитром Андрієвським завтра вони, як депутати-кияни, будуть вітати батальйон Київ з 2-ою річницею заснування.
Втім, раптом мені спало на думку провести перевірку більш балакучих політиків – тих, хто найбільше та найактивніше "захищає" народ за рахунок своїх полум'яних заяв.
Тим більше, що в Одесі, за яку, на словах, так переживали усі, провокаціям протистояли також не політики, а виключно одні поліцейські, гвардійці та добровольці...
Отож Великодні свята закінчилися – сьогодні був перший робочий день. А з усіх опозиціонерів чути лише Сергія Лещенка – як же вони могли покинути без контролю владу на вихідні?
Хто-небудь знає де зустрічається з виборцями Олег Ляшко? Невже знову на італійському Капрі? Зрештою, гроші в Олега є – у декларації він показав не лише депутатську зарплату.
Втім, не менш дивно, чому не чути переконливої Юлії Тимошенко? Куди виїхав зі столиці премудрий лікар-психіатр і тепер політик Олег Березюк?
Якщо наше громадянське суспільство не навчиться контролювати не лише владу, але й опозицію – ми знову і знову будемо танцювати гопака на граблях. Адже колись до влади прийдуть і вони.
Зрештою, не можна обурено виголошувати заяви кожного дня, а потім солодко відпочивати від опозиційної праці майже два тижні на вихідні.
Навіть якщо погода льотна і сонячна:)
P.S. Я згадав лише про лідерів опозиції, але тільки тому, що вони найбільше і з таким переконливим болем боролися за народ.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
