Що криється за візитом Президента в далекосхідну Азію?
Державний візит Петра Порошенка до Малайзії та Індонезії на перший погляд виглядає пересічним. Про відсутність серйозних інтересів України до цього регіону нібито свідчать скупі передруки офіційних повідомлень сповнені сухих реляцій про економічні перспективи експорту української соняшникової олії в обмін на "гостродефіцитну" пальмову олію з Індонезії.
Лише активність російської пропаганди, що кинулась активно знецінювати саме цей закордонний візит, вказує на приховану частину айсбергу.
Можливо справа в тому, що Індонезія – один із крупних покупців іноземної зброї. Зокрема, за даними Центру світової торгівлі зброєю, Джакарта витрачає на імпорт зброї мільярди доларів. Ще цікавіше, що перше місце серед 23 країн-поставників зброї до цієї країни займає саме Росія.
Теперішня поява українського президента в Індонезії може загрожувати інтересам Росії у регіоні, що викликає в Кремлі серйозне занепокоєння. Тож для знецінення візиту задіяні як російські сайти, так і українські "консерви", які раптово стурбувалися, що робить в Індонезії наш президент.
Якщо ж пригадати підписання 15 меморандумів про співпрацю на початку цього року в Індії, що загрожує серйозно потіснити російських поставників, втрата частини ринку Індонезії для Москви стане особливо прикрою та відчутною.
Було б наївним сподіватися, що офіційні прес-релізи міститимуть всю інформацію про результати переговорів. Сухі рядки сповіщають про підписання договору про оборонну співпрацю, але набагато більше розповідають про поставки сільськогосподарської продукції.
Однак старше покоління, яке звикло читати між рядками офіційної пропаганди, ще не забуло анекдотів про острів Даманський, коли повідомлення ТАСС звучало приблизно так:
"На мирно пашущую советскую тракторную бригаду неожиданно выскочила шайка китайских солдат. Бригада была вынуждена открыть ракетно-артиллеристский огонь. В результате досадного инцидента ни один тракторист не пострадал".
Не менш цікавими є результати переговорів у Малайзії про засудження винних у трагедії боїнгу рейсу МН-17. Враховуючи традиції Сходу, цілком очевидно, що домовитись про створення міжнародного трибуналу для засудження Росії можна виключно на найвищому рівні.
Як повідомляє сайт Президнта України, "Наджиб Тун Разак зауважив, що після публікації цього звіту представники країн, які проводять розслідування, зустрінуться та погодять план дій та порядок щодо забезпечення притягнення до відповідальності винних.
І хоч про Росію у офіційному прес-релізі – ні слова, цілком зрозуміло, що на зустрічі з прем'єром Малайзії йшлося саме про Москву.
Ситуація і тут не проста, адже Росія займає третє місце серед поставників зброї до Малайзії, яка також купує за кордоном озброєння на мільярди доларів. Не виключено, саме цим була мотивувалася зустріч Петра Порошенка з Міністром оборони Малайзії Хішаммудіном Хусейном.
Наскільки ці домовленості будуть успішними – дізнаємось з часом. Однак цікаво розібратися для чого Україні нарощувати експорт озброєнь під час війни на Донбасі? Адже за даними Стокгольмського інститут проблем світу ми вийшли на 9 місце на світовому ринку озброєнь.
Відповідь криється у необхідності модернізації озброєння української армії для чого Укроборонпром гостро потребує валютних надходжень. Переважна більшість української зброї має радянське походження і що гірше, відповідає рівню озброєнь супротивника.
Більш далекобійні гвинтівки, контрбатарейні радари, засоби зашифрованого зв'язку та інше – все це можна купити в світі, якщо є гроші і немає спеціальних обмежень.
Таким чином, подвійний візит українського президента до Малайзії та Індонезії не тільки економить витрати на міжнародні візити, але й, можливо, завдає подвійного удару по економічних інтересах поставників зброї з Росії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
