Безпорадність і Горбатюк
Учора цілий світ спостерігав за звітом міжнародної слідчої групи, яка точно визначила з якої зброї був розстріляний Боїнг МН-17. Два роки після жахливої трагедії у небі Донбасу не минули марно. Попри мовні бар'єри та відверте небажання окупантів надавати інформацію, слідчі встановили, що стріляв БУК, якого привезли з Росії і відвезли назад у Росію. Відоме навіть точно поле, звідки був проведений фатальний постріл ракетою.
Однак пройшло рівно 2 роки і 251 день після розстрілів на Майдані, але група слідчих ГПУ на чолі з Сергієм Горбатюком і досі є далекою від завершення розслідування.
Останній повноцінний звіт у лютому цього року повідав нам статистику щодо виконавців-убивць з загону Беркут. Але до сьогодні не доведений ланцюжок від замовника Януковича до організаторів злочину і далі до виконавців. У відповідь на запитання ЗМІ – якесь мурмотіння. Загальне враження, що слідчі загубилися у велетенському потоці інформації, махнули на все рукою і вже нікуди не спішать. Прокурор дрімає – зарплата іде?
Прошу зауважити, на відміну від міжнародної слідчої групи, Сергій Горбатюк не має мовних бар'єрів, натомість йому всі готові допомогти: від свідків та учасників подій на Майдані до політичного керівництва країни.
Вчорашній ефір військового прокурора на 112 каналі проливає світло на справжні масштаби безпорадності слідчих пана Горбатюка.
Виявляється, крім розслідування вбивств він керував справою одного з найвідоміших корупціонерів режиму Януковича, колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Офіційно йому інкримінують заволодіння державними коштами обсягом 600 млн грн.
Як відомо схудлий і життєрадісний Клименко регулярно з'являється в інтернет-ефірі і навіть затіяв партійний проект, перебуваючи за кордоном. Виникає питання чому по настільки знахабнілому корупціонеру ще не почався хоча б заочний судовий процес?
Як виявилось через те, що слідчі Горбатюка, які працюючи у Генеральній прокуратурі, двічі підряд порушували вимоги КПК. Учора в ефірі 112 каналу Анатолій Матіос розповів, що вперше слідчий Горбатюка звернувся до Печерського з проханням надати дозвіл на проведення процедури досудового розслідування ще в лютому.
Проте Печерський суд поверну клопотання у зв'язку із порушеннями вимог Кримінально-процесуального кодексу. Зокрема, підлеглий Горбатюка повідомив про підозру Олександру Клименко "у спосіб не передбачений КПК".
Ви думаєте, слідчі зробили висновки і вже у березні подали нове виправлене прохання до Печерського суду?
Ну навіщо так поспішати? Наступного разу вони звернулися до суду тільки через 6 місяців аж у серпні...
І знову в поданні була зроблена та ж сама помилка, що дає підстави Печерському суду вдруге відхилити подання. Враховуючи, що слідчі Горбатюка живуть у своєму темпі наступного подання ми б дочекалися мабуть у січні 2017 року.
Особливо вражає, що передаючи повістку слідчі Горбатюка вручили її не за адресою прописки Клименка, а як розказав Матіос – принесли у сусідній будинок, до якого Клименко не має жодного відношення.
Ви вірите, що це відбувалось випадково? Бо знаючи скільки грошей має Клименко, особисто я у такі випадковості вже не вірю.
Хоча б тому, що після передачі справи від департаменту Горбатюка до Головної військової прокуратури підозра Клименку була вручена протягом 7 днів.
Я вирішив написати цей блог учора, подивившись ефір військового прокурора. Не виключаю, що найближчим часом почнеться традиційне виття про політичне переслідування Сергія Горбатюка.
Питання скільки років потрібно для завершення всіх його розслідувань поки-що залишається відкритим.
P.S. Свого часу Сергій Лещенко активно зустрічався з Сергієм Горбатюком. про що тривали гарячі дискусії у ФБ. Тож цей блог мав би писати не я, а він, принципово розповідаючи про реальні причини незрозумілих затримок слідства.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
