Як втрачають довіру борці з корупцією
У журналістиці давно взяв за правило – описувати події свідком яких я був сам, або свідками яких були інші, з обов'язковим посиланням на джерело.
Розумію, що Віталій Шабунін не журналіст і не переймається якоюсь там журналістською етикою, і все ж таки, мене такі блоги вражають:
В.Шабунін: Натомість, САП пішла за класичним сценарієм ГПУ, який ми спостерігаємо у більшості ТОП-кейсів ЦПК: на етапі оголошення підозри починаються торги з фігурантами провадження і справа до суду взагалі не доходить.
Якщо Віталій має докази таких торгів – це 100% корупційний злочин, тож треба негайно написати заяву до Національного Антикорупційного Бюро України (НАБУ).
Якщо таких доказів немає – хто повірить, коли наступного разу хлопчина буде кричати "вовки-вовки"?
По суті цієї справи Назар Холодницький вже писав, що вимагає від НАБУ більш якісної доказової бази і це зрозуміло, адже воювати в суді з високооплачуваними адвокатами МАУ доведеться саме прокурорам САП, а не детективам НАБУ.
Що ж напишуть "борці з корупцією", коли через недостатні докази САП цю справу програє? Спробуємо вгадати – скажуть, що це таємна домовленість з олігархом?
По суті, антикорупційну прокуратуру поставили у безвихідь:
або прийняти зібрані докази і оголосити підозру, щоб потім з високою ймовірністю програти її в суді і бути звинуваченими у співпраці з олігархом;
або вимагати більших доказів і однаково бути звинуваченими у співпраці з олігархом.
Проте існує і менш популярне для "борців з корупцією" пояснення – НАБУ гостро потребує причин, щоб пояснити відсутність яскравих результатів своєї роботи.
Артем Ситник був обраний і призначений керівником бюро в далекому квітні 2015 року. Це означає, що невдовзі минає 2 роки його роботи, але за цей час не засуджено жодного високопосадовця з ініціативи НАБУ, а до суду передано тільки 30 справ.
На цьому фоні навіть далеко неідеальна прокуратура виглядає надзвичайно активною, бо відправила в суд аж 759 актів обвинувачення.
Можливо настав час не використовувати PR-прийомів для відволікання уваги, а почати справжню роботу? Тим більше, що некорупціонери її будуть тільки підтримувати.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
