Скільки референдумів організувала Юлія Тимошенко?
Питання це водночас просте і досить складне. Просте, бо відповідь очевидна – жодного. Складне, бо за організацію референдумів Юлія Тимошенко бралася багато разів. Лише по темі ринку землі це вже третя полум'яна заява лідерки найменшої фракції у Верховній Раді.
"Від сьогодні ми розпочинаємо процес підготовки проведення референдуму щодо продажу сільськогосподарської землі. Ми знаємо, що нам чинитимуться перешкоди", – заявила Тимошенко днями для ЗМІ. Заява побудована таким чином, щоб у глядачів складалося враження, що вона долає страшний спротив системи...
Кажучи технологічно, "подолання спротиву" – одна з головних фішок. Якщо такого спротиву немає, значить його треба вигадати і голосно заявити, щоб люди повірили в його існування.
Зі слів Тимошенко випливає, що теперішня влада і зловредний МВФ таємно домовилися утворити ринок с\г землі. Смішно. Тому, що саме таку обіцянку МВФ давала як прем'єр сама Юлії Тимошенко у 2008 році. Втім, відтоді пройшло 9 років, тож люди справді могли забутись про її підпис під цим зобов'язанням.
Важко забути недавню історію – вересень 2016 року, коли Тимошенко... полум'яно проголосила про підготовку до референдуму з приводу продажі с\г землі. Мотивація була ідентичною. Ось цитата Юлії Володимирівни за 29.09.16 з партійного сайту Батьківщини:
"До партії, до мене як до її лідера звернулися аграрії, фермери із страшними розповідями... Аграрії нас просять: зупиніть продаж сільськогосподарської землі!"
Але якщо заглянути ще глибше в історію, то ми побачимо, що справді вперше про референдум відносно продовження мораторію на продаж с\г землі БЮТ заявляв 18 квітня 2011 року.
Чому Тимошенко використовує одну й ту ж саму тему по декілька раз? Що їй дає вже третє оголошення референдуму про сільськогосподарську землю, який ні разу ще не відбувся?
Повірте, погляди тут ні при чому, інакше в 2008 році Юлія Володимирівна не поставила б підпису під Меморандумом, де обіцяла продаж землі, а гордо відмовилась би від кредиту МВФ.
Збір підписів до референдуму дає можливість мобілізувати низові партійні структури: розставити палатки, роздавати листівки, заходити у будинки й квартири, проводити мітинги. Така велика партійна організація, як Батьківщина, потребує не лише фінансування – вона потребує дій. Навіть якщо ці дії безглузді, бо не завершуються результатом. Навіть якщо вони не відповідають реальним поглядам свого лідера.
Вони зберуть необхідні підписи. Їх навіть принесуть у коробках з під паперу до Верховної Ради і мабуть, після цього, урочисто понесуть до Президента на Банкову, хоч вирішує проводити проводити референдум не він, а ЦВК.
Проблема Тимошенко в тому, що до нових виборів ще 2 роки. Референдум – ідеально технологічне заняття для партії, адже під завдання згори піде й фінансування, якому завжди раді партійні активісти на місцях.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
