Про полемічну слабкість PR-групи НАБУ і незручного генпрокурора
Колись у далекому 1989 році на одному з перших мітингів Української Студентської Спілки мені довелося вступити в публічну дискусію з викладачем наукового комунізму. Я добре пам'ятаю, як після серії аргументів та контраргументів перед очима чималої аудиторії старий комуніст несподівано кинув мені – у тебе ще молоко на устах не обсохло! А при чому тут молоко – я його справді люблю? – автоматично відповів я, викликавши дружний регіт.
Той випадок став для мене на все життя прикладом полемічної слабкості, Я побачив як не треба робити, коли закінчуються аргументи.
Коли після звинувачень детективів НАБУ у конкретних порушеннях Закону у відповідь його захисники їдуть пікетувати будинок того, хто посмів критикувати структуру – це також вияв полемічної слабкості, як у старого комуніста.
Давайте пригадаємо, що ж закидав Юрій Луценко новій антикорупційній структурі:
1. Отримавши дозвіл на відстеження лише 18 телефонів, детективи відстежували 114 народних депутатів і навіть охоронників президента.
2. НАБУ використовувало техніку для прослушки не сертифіковану і не зареєстровану в СБУ.
3. Детективи отримували доступ до інформації, до якої не мали права доступу за секретністю.
4. Негласні працівники НАБУ не проходили відкритих конкурсів.
Юристи стверджують, якщо не виправити ці помилки, будь-який адвокат у суді не залишить каменя на камені від зібраних доказів, і це без сумніву, не можуть не усвідомлювати в НАБУ. А от з політичної точки зору, можливо, такий результат навіть вигідний, адже дає іще одну причину мотивувати необхідність створення Антикорупційного суду.
Однак хіба у новоствореному Антикорупційному суді будуть ігнорувати Кримінальний процесуальний кодекс?
Напевно, не заморочуючись настільки складними міркуванням, піар-група НАБУ вирішила використати досвід старого викладача наукового комунізму, коли вичерпуються аргументи, а тому в суботу поїхала до приватного житла генпрокурора.
Та й справді, навіщо виправляти недоліки, якщо можна зробити яскравий піар?
Але чи в результаті піар-акції НАБУ зміниться? Припинить відстежувати телефони без дозволу? Зареєструє куплену техніку в СБУ? Детективи отримають доступ до секретної інформації?
А що почнеться якщо інший громадський актив приїде до 196-метрової квартири Сергія Лещенка, який ніколи не займався бізнесом і, за його словами, позичив 7,5 млн грн? (А в нас, як відомо, нардепам вірять на слово) Чи допоможе пікет квартири Лещенка виправленню порушень НАБУ?
Думаю також не допоможе, як і пікет будинку Юрія Луценка.
Полемічна слабкість старого викладача комунізму кінця 89-х років була зрозуміла, а от невміння молодих освічених хлопців сприймати критику викликає підозри фальшивості їхньої гри.
Справа в тому, що генеральний прокурор є надто незручним суперником. На фоні більш результативної роботи прокуратури в судах, НАБУ програє і що гірше, через прокуратуру детективам все важче пояснювати відсутність виграних у суді справ. Адже 815 судових вироків за корупційними статтями прокуратура досягла з початку року у "поганих" "старих" судах.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
