Шлях до НАТО продовжиться Якщо його знову не обірвуть
Сьогодні Україні є привід радіти – депутати прийняли закон про національну безпеку, де на законодавчому рівні відбито, що вступ до НАТО і ЄС є фундаментальним інтересом України.
Це сталося за наполягання Петра Порошенка, який і тепер, і 10 років тому був одним з головних провайдерів входження України до Північно-Атлантичного Альянсу.
Але не можна забувати, як у 2008 році Україну зупинили всього за півкроку до отримання ПДЧ від НАТО.
Аналізуючи причини тодішнього зриву, гострий на перо журналіст УП Сергій Лещенко у статті "Юлія Тимошенко – геть від Альянсу" 11.02.2009 описав, як дії прем'єрки створили тоді враження неготовності українського керівництва до такого кроку.
Ще в 2006 році президент Ющенко запропонував підписати листа про готовність уряду отримати від НАТО ПДЧ щодо членства. Однак Янукович, який тоді очолював уряд, відмовився це робити.
В 2007 році, після обрання прем'єром Юлії Тимошенко, Ющенко вдруге звернувся з пропозицією надіслати листа. Але прем'єр несподівано зажадала розділити відповідальність і включити до підписантів спікера Арсенія Яценюка (хоч цього і не вимагали у НАТО).
Думаю, ми ще не забули, як Партія регіонів влаштувала шоу в парламенті з надуванням кульок, протестуючи проти підпису, який голова Верховної Ради поставив під тим листом. Мета тодішньої шоу-програми була досягнута – на Заході побачили картинку несприйняття вступу до НАТО депутатами українського парламенту.
"Справжні наміри Юлії Тимошенко остаточно стали зрозумілими Заходу в січні 2008 року, – писав тоді Сергій Лещенко, – "Під час візиту до Брюсселю вона відмовилася взяти участь у засіданні Комісії Україна-НАТО, де їй були би поставлені прямі запитання про бачення євроатлантичних перспектив..."
Я б не став настільки розлого цитувати стару статтю Лещенка, якби не бачив, що ситуація повторюється, ніби у поганому зачарованому колі.
Знову, виступаючи з презентацією піар-програми Новий курс, Юлія Тимошенко заявила про свою відданість ідеї приєднання до Альянсу. Але точно такими ж відданими вступу до НАТО були її публічні заяви в 2007 році, навіть перед депутатами БЮТ.
Тому, є небезпека, що знову діставшись посади канцлера чи прем'єра Юлія Володимирівна, не афішуючи публічно, через інтриги зробить те, що вже зробила 10 років тому – обірве рух України до НАТО.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.