4 жовтня 2018, 17:36

Обмеження ЗМІ під час війни – світовий досвід

Можу собі уявити, що будуть кричати російські ЗМІ у відповідь на запровадження санкцій проти власників телеканалів 112 і Ньюсван. Оскільки вони точно будуть говорити, що закривати пропагандистські проросійські телеканали це не демократично і почнуть апелювати до світового досвіду, давайте згадаємо реальний світовий досвід під час Другої світової війни.

При цьому не має сенсу наводити приклади СРСР або Третього Рейху – Україна ж не Росія і як демократична країна має порівнюватися з такими демократіями як Великобританія та США.

І все ж, хочу нагадати, що жоден телеканал, який би належав українському власнику або хоча б був проукраїнським (наприклад повторював тези української пропаганди), не виходив, не виходить і не може виходити у сучасній Росії.

Світовий досвід заборон та обмежень ЗМІ

Під час Другої світової війни у Великобританії була запроваджена система "добровільної цензури". Мета обмежень – не пропустити у відкриту пресу матеріали, які могли б видати ворогові інформацію, цінну з точки зору ведення війни.

В закон "Про охорону держави" були введені два параграфа, що дозволяли міністру внутрішніх справ Великобританії заборонити будь-яке видання на власний розсуд"

• 21 січня 1941 р без пред'явлення звинувачень була закрита "Дейлі Уоркер", а також невелике видання "Уїк" ("Тиждень"), поширювалося тільки по підписці.

• Серйозне попередження було зроблено газеті "Дейлі Міррор", яка надрукувала карикатуру, здатну, на думку офіційних осіб, викликати настрої поразки.

За наказом президента США у 1942 році під контроль були поставлені всі засоби масової інформації в країні. Ряд газет та журналів закрили, а їх видавців посадили. Було встановлено суворий контроль за підозрілими особами: "ізоляціоністами", симпатиками держав "гітлерівської осі".

Телебачення тоді було ще малорозвинене, але радіо зазнало серйозних обмежень. Ще на початку війни всі американці японського, німецького та італійського походження були зобов'язані здати свої радіоприймачі і радіопередавачі, а заодно і фотокамери та зброю.

На фото черга на здавання заборонених предметів 29 грудня 1941 року у Лос-Анжелесі.

Тому треба визнати, що, можливо, наша держава є занадто демократична в умовах війни.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Україна має визначитись із стратегією на Закавказзі.

Довгий час Україна цікавилась виключно внутрішньополітичною проблематикою. Спроби вийти на регіональний рівень, як то утворення ГУАМ, що замислювалось як економічний союз Грузії, України, Азербайджану та Молдови, на жаль успішно були погашені російською агентурою...

Продаж телеканалів Порошенка – свобода слова понад усе.

Правду кажучи, я вражений елегантністю рішення Порошенка, який позбавив владу головного важелю тиску на непідконтрольні їй телеканали П'ятий і Прямий...

Чому Зеленський не засудив сексизм Корнієнка та Арахамії?

Відповідь можна знайти в інструкціях, які отримали перед ефірами народні депутати від Слуги народу. Я так розумію автор цих темників-інструкцій Михайло Подоляк...

Мюнхенське шоу і традиційний скандал

Участь Зеленського у щорічній мюнхенській конференції з питань безпеки вже традиційно для нового президента привернула увагу низкою скандальних заяв на фоні відсутності системного змісту...

Соцопитування – підтримка ЄС зросла у півтора рази

Сьогодні чорний день для опонентів Петра Порошенка – всього лише через 8 місяців після обрання Зеленського президентом з'ясувалося, що рейтинг партії його головного опонента відчутно зростає...

Чому задоволений Путін і як ДБР працює в інтересах Росії?

Після зустрічі із президентом Зеленським, що відбулася одразу після переговорів у Нормандському форматі, президент Путін заявив, що він задоволений...