Для чого Тимошенко пропонує воєнний кабінет?
Сьогоднішня презентація мирного плану, по факту, звелася до критики політичного конкурента. Як завжди, Юлія Володимирівна така яскрава у руйнуванні – така ж невиразна, коли потрібно запропонувати вихід. Але проаналізуймо її нечисленні пропозиції більш детально.
По-перше воєнний кабінет, який вона хоче створити, в Україні при РНБО вже є і Юлія Тимошенко до нього не входить.
Натомість він складається: з Президента, секретаря РНБО, прем'єра, міністрів МВС, МЗС, Міністра оборони, голови СБУ, НГШ, командувача НГУ, голови ВР та АП.
Звичайно, 28.02.2014р. був випадок, коли Тимошенко перебувала на засіданні РНБО, де виступила із закликом не чинити опору окупантам в Криму. Однак навряд чи така ситуація може повторитись.
По-друге, Тимошенко може створити "воєнний кабінет" при собі, але історично так склалося, що з військом у неї якось не виходить.
Так 15 квітня 2014 року Юлія Володимирівна пафосно заявила про створення трьох бригад територіальної оборони у Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях. Але коли вибори 2014 року закінчилися, то замість мінімум 6 батальойнів (одна бригада складається з кількох батальйонів) журналістам розказали про один, та й той підтримували волонтери.
По-третє, конструктивних пропозицій як вигнати ворогів з Донбасу від Тимошенко не пролунало, зате багато разів було повторено слово "мир" у різних словосполученнях без детального опису умов на яких це явище стане можливим.
Пригадалось висловлювання Путіна, який заявив, що готовий домовлятися з уже новою владою – здається я починаю розуміти чому. Адже Порошенко йому точно не поступиться.
З цієї точки зору я розумію, чому Юлія Володимирівна акцентувала увагу на нереальному, на її думку, плані виходу української армії на стандарти НАТО. Путіна і проросійських політиків це особливо дратує...
Загалом презентація мирного плану Тимошенко нікого особливо не вразила. Для більшого піару раджу запросити до воєнного кабінету Тимошенко Карлоса Пучдемона. Йому, як іспанському сепаратисту, що вже зустрічався з Юлією Володимирівною, буде легше знайти спільну мову з українськими сепарами:)
На фото плакати, які принесли цілком реальні ветерани, яких я бачив біля посольства Росії на річницю Іловайська.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
