Хто ж погодився на нові тарифи?
Рукописи не горять, архіви також ніде не зникають. Виявляється першою на урядовому рівні з ідеєю підвищення цін на газ погодилась теперішній найвідоміший критик цього кроку – Юлія Тимошенко.
Сьогодні виповнилось 10 років після підписання Меморандуму з МВФ, де Юлія Володимирівна підписалась під такими рядками:
"До кінця 2011 року ми зрівняємо ціни на газ власного українського видобутку з цінами на імпортований газ".
І що характерно, її переконання в тому, що ціни на газ потрібно вирівнювати не зламала навіть тюрма. Роблю такий висновок тому, що у 2014 році Тимошенко підписала ще одне зобов'язання погодитись на нові тарифи, цього разу у Коаліційній угоді:
"Поступова ліквідація перехресного субсидіювання (багаторівневої тарифної системи) шляхом встановлення цін і тарифів для всіх споживачів, включаючи населення, на економічно-обгрунтованому рівні".
Після цього можна й не згадувати про велетенський рівень зовнішнього боргу, який залишився у спадок від урядування спочатку Тимошенко, а потім Азарова. Боргів, через які тепер уряду Гройсмана доводиться дослухатися вимоги МВФ, який чекає від України виконання Меморандуму підписаного Тимошенко ще 2008 року.
Для того, щоб не бути голослівним, наводжу фотокопії сторінок обох документів і Меморандуму з МВФ, і Коаліційної угоди.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
