Чому задоволений Путін і як ДБР працює в інтересах Росії?
Після зустрічі із президентом Зеленським, що відбулася одразу після переговорів у Нормандському форматі, президент Путін заявив, що він задоволений. Це було ще на початку грудня в Парижі, але у Києві і досі не всі розуміють скільки причин для задоволення російського президента.
А в Росії і справді для цього є всі підстави.
Пригадаємо лише деякі з них. Зеленський погодився з формулою Штайнмайєра. Україна відступила від лінії фронту у трьох населених пунктах. За рахунок державного бюджету збудовано міст у Станиці Луганській, де повісили прапори так званої ЛНР. Україна де-факто скасувала власні санкції до Росії і почала у збиток собі купувати електроенергію російського виробництва.
На фоні такого "потепління" Ангела Меркель легко прилетіла в Москву. А Емануель Макрон вже публічно декларує підтримку Росії і сумнів у доцільності продовження санкцій.
Незадоволеними можуть бути хіба-що батьки та рідні 10 вбитих захисників України і то тільки за 20 днів січня.
Незадоволеним є також український політичний клас, де не забули, що задоволення Володимира Путіна ніколи не віщувало Україні нічого хорошого.
Але є ще одна глобальна причина для широкої посмішки російського президента. Справа в тому, що вперше українська влада сама виступає зі звинуваченнями, що до останнього часу декларувалися виключно такими спікерами російської пропаганди, як Дмитро Кисельов.
Наприклад, передислокація кораблів з Одеси до Маріуполя спочатку вважалася злочином тільки в Росії. Саме тому були обстріляні та арештовані українські моряки. Але зненацька аналогічна справа була порушена в Україні, де у наказі про передислокацію кораблів вже кілька місяців ДБР шукає ознаки державної зради!
Ну як тут не радіти Путіну, коли українці замість ФСБ самі переслідують своїх співвітчизників і насамперед ненависного у Москві п'ятого президента Петра Порошенка?
Не менш проросійськими є пошуки державної зради у Мінських угодах, що завдають настільки багато шкоди Росії. І знову, як бачимо, Державне Бюро Розслідувань України веде справи цілковито на користь країни-агресора
Адже якби не існували Мінські угоди – не було б і санкцій проти Росії за невиконання Мінських угод. Оцінки різних економістів свідчать про 500 млрд доларів недоотриманих інвестицій, що стали неможливими у Росії.
В цій справі також винним намагаються призначити Петра Порошенка, але руками українського слідчого органу – ДБР. Ну як тут не бути задоволеним президенту Росії?
24 січня Петро Порошенко прийде на допит у ДБР через те, що захищав Україну, створивши систему санкційного обмеження країни-агресора. Я впевнений колись його нагородять за Мінські угоди. Але поки-що в дивовижному Задзеркаллі ми бачимо все більше причин для задоволення президента Росії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
