26 квітня 2016, 14:00

Міста, яких не торкнеться декомунізація

Чорнобиль та Прип'ять, а також загалом 30-ти кілометрова зона довкола ЧАЕС – це ті місця, які залишаться заповідником комуністичного тоталітарного режиму.

Минає тридцять років катастрофі на Чорнобильській атомній електростанції. І саме цього року радянська топоніміка в Україні мала б залишитись тільки у тридцятикілометровій зоні відчуження: покинутій Прип'яті, порожніх селах, де нема кому змінювати й нема заради кого. В місці, куди не слід повертатись.

Чорнобильська зона – єдине місце в Україні, де залишаться комуністичні символи. Тому, що вона найбільш промовистий пам'ятник комуністичному режиму.

Прекрасний концептуальний пам'ятник – Зона відчуження. Або просто – зона, як іноді називали імперію ГУЛАГу за залізною завісою, майже як під саркофагом. Тільки у зоні символи та герої комуністичного тоталітаризму мали б залишитись, демонструючи нащадкам закономірний зв'язок між чорнобильською аварією та крахом радянського режиму.

Зараз в Україні триває декомунізація, в рамках якої відбувається очищення мапи країни від тоталітарної пропаганди. Парламент вже перейменував 327 міст та сіл, понад 2500 вулиць отримали нові назви, в обласних центрах країни демонтовано всі центральні монументи Леніну, змінюють найменування юридичні особи та ЗМІ.

ПС. До п'ятниці 29 квітня запрошую також подивтися документальну інсталяцію "Під саркофагом" – історичний та мистецький проект, що представляє наслідки використання "мирного" атому в умовах тоталітаризму.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Війна за війну

Як тільки "перестануть стріляти", незалежно від того буде це тимчасова заморозка чи спроба зупинити війну якимось тривалішим миром, почнеться війна довкола цієї війни...

Про звернення до ЮНЕСКО проти деколонізації

Нерішучість у звільненні України від маркерів русского міра дається взнаки. Варто було українській владі порушити встановлені законом строки очищення публічного простору деяких міст від символів російської імперської політики, парламенту – безпідставно провалити перейменування окремих міст, а правоохоронним органам – заплющити очі на українофобські заяви мера Одеси Труханова, як вата всіх кольорів і відтінків почала піднімати голову...

Якби не було УПА

Історики однаково не люблять обидва питання: "що буде" і "що було б, якби". Історія має справу тільки з об'єктивною реальністю і тому намагається відповісти лише на питання "що було"...

Заборона консульського обслуговування українців за кордоном є відверто протиправним і винятково шкідницьким кроком.

Заборона консульського обслуговування українців і видачі паспортів за кордоном є відверто протиправним і винятково шкідницьким кроком. Оскільки багато хто сприйняв цю новину швидше на емоціях, не усвідомивши її змісту й реальних наслідків, поясню по пунктах чому нічого, крім шкоди, це рішення не принесе...

Про бюджет культури на 2024 рік

З одного боку, проєктом бюджету на наступний рік передбачене деяке зростання видатків на культуру порівняно з нинішнім, і це, безумовно добре...

Рішення комісії зі стандартів дежавної мови дискредитує процес деколонізації.

Kомісія зі стандартів дeржавної мови має пeрeглянути своє нeдолугe рішeння, а її члeнам час іти у відставку. Рішeння Національної комісії зі стандартів державної мови про пeрeймeнування півтори тисячі насeлeних пунктів (включно з містом Запоріжжя) викликало справeдливe обурeння...