6 липня 2016, 20:00

Divide et impera. Про польсько-українські суперечки

Українські та польські праві багато років говорили про загрозу російського імперіалізму. На цьому будували внутрішньополітичну мобілізацію своїх прихильників. Вона була основою їх уявлень про зовнішню політику, зокрема ідеї про потребу співпраці та спільної оборони в рамках Балто-Чорноморського союзу.

Нині загроза стала реальністю, проявившись у вигляді російської агресії в Криму і на Донбасі. Закономірною реакцією стало суттєве "поправішання" політикуму в Польщі (де праві сили мають більшість у владі) та Україні (де ідеї правих сил мають вплив навіть на партії іншого забарвлення).

Здавалося, склалася найсприятливіша ситуація для можливого втілення балто-чорноморських ідей в життя. Але реальність виявилася іншою – стосунки між Україною і Польщею почали погіршуватися.

Причина не менш парадоксальна, ніж наслідок: каменем спотикання стало ставлення до військових формувань в роки Другої світової та перші повоєнні роки. Парадокс в тому, що це ставлення фактично однакове в Польщі і в Україні. В обох країнах на державному і громадському рівні вшановують тих, хто протистояв нацистському та комуністичному режимам.

В Україні врешті законом надано статус учасників боротьби за незалежність воякам УПА, наближений до аналогічного статусу вояків АК в сусідній країні. В Польщі на державному рівні почали вшановувати "проклятих вояків" – учасників повоєнного антикомуністичного підпілля.

Здавалося б, такі кроки є яскравим свідченням схожих підходів до історії, розуміння актуальності теми антикомуністичного спротиву саме тепер, на фоні наростаючої російської загрози, яка навпаки опирається на просовєтську риторику.

Проте польські праві, занурюючись в минуле, зосередили увагу на фактах протистояння між українцями і поляками. Конфлікт, який забрав життя тисяч людей, був страшною трагедією, яку мусимо пам'ятати.

Але з точки зору оцінки українського чи польського підпільних рухів їх взаємна боротьба ніколи не була головною, ані за інтенсивністю, ані за тривалістю.

Вона була "третім, непотрібним фронтом" для обох сторін.

Врешті самі учасники цієї боротьби зрозуміли це і спільними зусиллями погасили вогонь протистояння. І навіть більше: спромоглися на спільні акції проти спільного ворога. На жаль, ця героїчна сторінка української і польської історії досі поза увагою політиків. 26 травня геть не помітно минуло 70 річниця спільного бою УПА та польського формування ВіН у Грубешові.

Натомість вже кілька місяців з політичних трибун у Польщі не забувають згадувати моменти минулого, коли українці та поляки вбивали один одного. Безпосереднім учасникам протистояння вистачило розуму та сили переступити через ріки пролитої крові. Їх нащадкам, які заявляють про шану до попередників, бракує одного і другого.

Засліплені ненавистю польські політики марнують унікальний шанс для порозуміння і співпраці з Україною, які зараз вкрай потрібні обом країнам і які були б найкращим пам'ятником загиблим з обох боків.

Заборона консульського обслуговування українців за кордоном є відверто протиправним і винятково шкідницьким кроком.

Заборона консульського обслуговування українців і видачі паспортів за кордоном є відверто протиправним і винятково шкідницьким кроком. Оскільки багато хто сприйняв цю новину швидше на емоціях, не усвідомивши її змісту й реальних наслідків, поясню по пунктах чому нічого, крім шкоди, це рішення не принесе...

Про бюджет культури на 2024 рік

З одного боку, проєктом бюджету на наступний рік передбачене деяке зростання видатків на культуру порівняно з нинішнім, і це, безумовно добре...

Рішення комісії зі стандартів дежавної мови дискредитує процес деколонізації.

Kомісія зі стандартів дeржавної мови має пeрeглянути своє нeдолугe рішeння, а її члeнам час іти у відставку. Рішeння Національної комісії зі стандартів державної мови про пeрeймeнування півтори тисячі насeлeних пунктів (включно з містом Запоріжжя) викликало справeдливe обурeння...

Про українську реконкісту.

З початком війни із Росію в Україна активно зміцнює національну ідентичність. Зросла державна підтримка української мови, культури, формуються спільні погляди на наше минуле...

Захист української мови – частина нашого європейського вибору.

Висновок Венеційської комісії на новий закон про національні меншини є відверто упередженим, а місцями просто неадекватним. Комісія і раніше відзначалася не дуже адекватними висновками на закони різних держав, що стосуються мови чи національних меншин, але тепер перевершила саму себе...

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ І ЗДОРОВ'Я НАШИХ ДІТЕЙ ЧИ БРУДНІ ГРОШІ ТЮТЮНОВИХ ЛОБІСТІВ: ЩО ПЕРЕВАЖИТЬ?

Днями Верховна Рада розглядатиме в другому читанні євроінтеграційний законопроєкт 9206, який має привести українське законодавство про рекламу у відповідність із європейським...