9 квітня 2020, 13:35

Визначимося із стратегією

Попри шквал обурення і провал першої спроби протягнути через парламент бюджет знищення культури, уряд не відмовився від руйнівних планів.

У новому варіанті змін до бюджету урядовці дещо зменшили скорочення видатків на Український фонд культури і Український інститут книги (хоча все одно скорочують ці важливі культурні програми в півтора рази). Але по більшості інших програм у галузі освіти, культури, науки, політики пам'яті – жодного прогресу. Їх фінансування скорочується в рази, а то й на всі 100%.

Думаєте, погром гуманітарної сфери необхідний, бо більше ніде взяти кошти? Зовсім ні!

Уряд практично знищує освітні, культурні, наукові програми. Економія при цьому становить "аж" 2,87 млрд. гривень. Більше половини цієї суми – субвенція на доплати шкільним учителям! Нищення решти програм у сумі дає 1,26 млрд.

Попри це, є чотири "недоторканих" структури з величезними бюджетами, які або отримують символічні скорочення, або, як МВС, навіть збільшення видатків.

Скорочення бюджету МВС усього на 1,3% дозволило б узагалі не чіпати ні копійки з 1,26 мільярдів усіх наведених гуманітарних програм!

Або ще простіше. Загальні скорочення по всіх статтях бюджету в запропонованих змінах – менше 3 мільярдів. Уряд міг би отримати ту саму суму, рівномірно скоротивши всі ці статті лише на 3%!

Отже, питання не в грошах, а в пріоритетах і цінностях.

Питання у стратегії.

Ще не пізно зірвати план уряду затягнути фінансовий зашморг для української гуманітарної політики!

Уряд має зрозуміти, що українці не пробачать, а депутати – не підтримають бюджет доти, доки скороченням й так мізерних видатків на освіту, науку й культуру прикриватимуть кошти на утримання силовиків та апарату центральної влади.

Нас поставили в умови дискусії, наскільки мають урізати гуманітарний та освітній бюджети. Але це "постановка до стінки", а не фахова розмова про шляхи оптимізації всього державного бюджету задля виділення додаткових коштів для боротьби із пандемією.

powered by lun.ua

День незалежності Карпатської України.

Це історія одного з найтрагічніших з Днів незалежності. "Останні 24 години ми прожили в трьох різних державах. Прокинулися в Чехословацькій Республіці...

10 Днів незалежності. Третій: Акт злуки 22 січня 1919

22 січня 1919 року українці відзначали першу річницю незалежності. І готували ще одну урочистість – проголошення об'єднання УНР та ЗУНР. Організовував дійство корифей українського театру, актор Микола Садовський...

Десять Днів незалежності. День другий – 1 листопада 1918.

Найуспішніший військовий переворот українців, який заклав початок Західноукраїнській Народній Республіці. Про події і людей у моєму рідному Львові, які довели – це місто залишилося українським навіть після століть іноземного панування...

Не лише 24.08

Для колись поневоленого народу День незалежності країни – як день народження. Тому це головне державне свято, тому воно одне. Для більшості українців саме таким є 24 серпня...

ЧЕРГОВА АТАКА: "СЛУГИ" ЗНОВУ ХОЧУТЬ ВИВЕСТИ ТЕЛЕБАЧЕННЯ З-ПІД ДІЇ ЗАКОНУ ПРО МОВУ

Друга річниця дії закону про мову, що відзначається 16 липня, викликала у "Слуг народу" чергове загострення. До цієї дати вони підготували "подарунок" – нову спробу вивести з-під дії закону про мову телебачення, рекламу і виборчу агітацію...

Блюзнірство

Тиждень тому Комітет гуманітарної та інформаційної політики розглядав проєкт постанови про вшанування 80-тих роковин трагедії Бабиного Яру, яка передбачає втілення державної концепції її меморіалізації і недопущення до цього російських олігархів...