2 вересня 2009, 12:38

Максиміліан Волошин. ''Шляхами Каїна''

Багато хто останнім часом намагається не вмикати телевізора, не заходити на сайти новин – будь-яким чином ізолюватися від того потоку бруду, брехні, нещирості, який виливається на українське суспільство всіма цими каналами.

Складається таке враження, що ми постійно перебуваємо в якійсь занечищеній каналізації. І ухилитися від цього неможливо. Сьогодні до мене надійшов переклад фрагменту "Держава" з поеми "Шляхами Каїна" Максиміліана Волошина у перекладі Мойсея Фішбейна. І стало трішки легше. Вдихнув чистого повітря. І дещо порозставляв по своїх місцях. Щодо держави і каналізації. Чого й вам бажаю.

Максиміліан ВОЛОШИН

ШЛЯХАМИ КАЇНА. ТРАГЕДІЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

ДЕРЖАВА

З російської переклав Мойсей ФІШБЕЙН

1

З сукупності

Надмірностей, бистрот,

Машин, пожадності

З'явилася держава.

Було піддáнство тверджею, мечем,

Було законом, зладою. Держава

Постала осереддям

Кустарного, розсіяного зла:

Тим незміренним панцерним утрунком,

Що в ньому людям дáно грати роль

Лише травних бактерій. Тут усе

Ґрунтовано на користі, на зиску,

На виживанні пристосованих,

На силі.

Її мораль – здоровий егоїзм,

Мета буття – травний процес, мірило

Культури – то виходків чистота

І рівночасно випорожнень ємність.

2

Щонайдавніша

Регалія держави -

То виробництво крові.

Суддя як виконавець Каїнових функцій

Непогрішимий і недоторканний.

Убивця без патенту не злочинець,

А конкурент:

Йому нема пощади.

Кустарне ремество неприпустиме,

Коли є монопольне господарство.

3

З усіх насиль

Людини над людьми

Убивство – щонайменше,

Найтяжче – виховання.

Правителі не можуть

Убити спадкоємців, але кожен

Воліє знапастити їм життя:

В дитині змалку зріє узурпатор,

Якого треба

Вчасно загнуздать.

Сенс виховання -

То самооборона від дітей.

Тож назирці за ранґом людовбивць -

Учений Комітет

Компрачикосів,

Що вправні в виробництві

Геть знезаражених

Кастратів-громадян.

4

Фіск є грабіж, а власність є крадіжка,

Крадіжка-бо

То є єдина форма

Законного надбання.

Держава

Має монополію

На виробництво

Фальшивих грошей.

Профіль на монеті

І герб країни на кредитнім знаку -

То є те саме, що відбитки пальців

На антропометричному листку:

Розписка в злодіянні.

Але руки

Грабіжників є глибоко доволі,

Щоб награбоване утримати.

Злодюги,

Розбійники й бандити – лиш вони

Достойні буть

Родоначальниками

Правлячих династій,

Батьками титулованих домів.

5

А в наші дні, коли усім потрібно

Прямим, загальним, рівним і таємним

Обрать достойного -

Єдиний є критерій

Для виборів:

Мистецтво кандидата

Обмовить супротивника

І довести

Свій власний хист облудника й злочинця.

І через те парламентським вождем

Є завше найзухваліший, а тáкож

І щонайадвокатніший з усіх.

Політика – то бруд,

Їй завше треба

Людей практичних,

Що не бридять кров'ю,

Мерців перéторгом,

Скуплянням нечистот...

Та виборці ще до сьогодні вірять

У змогу із трьох сотень нечестивців

Створити для країни

Чесний уряд.

6

Багато істин, правда є одна:

Штампована і визнана є правда.

Готована

З бруднющої білизни

Під невсипущим наглядом держави

На всі потреби,

Мізки і смаки.

Її до кави сервірують завше -

На аркушах ранковий свіжодрук,

Її ковтають нашвидку в трамваях,

І кожен, хто уранці мав укол,

На цілий день переконання має

І політичний погляд:

Сперечатись,

Галасувати і голосувать.

З державних фабрик, із мануфактур,

Як алкоголь, як сифіліс, як опій,

Патріотизм, тютюн і сірники, -

Із патентованих наркотиків

Газета

З усіх отрут є найсильніша їдь,

Яка дає нечувані прибутки.

7

Два класи завше є поза законом

В абиякій державі:

Кримінальний

Та правлячий.

Вони за революцій

Міняються місцями,

В чім, по суті,

Відмінності немає,

Але кожен,

Допавшися до влади, визнає,

Що він осердя, стрижень, вісь держави,

І зловживає правом грабежу,

І розстрілу, й насильства, й пропаганди,

Щоб довести кривавий самогон

Страт, самосудів, громадянських воєн

До перегону рядових судів,

Революційний уряд має й мав

Активом терору

Покрить пасив убивць,

Так революція

Перетрясає класи

Й побільшує державність:

Так при кожній

Бунтарній спазмі подичілих мас

Оті залізні зашморги ґароти

Ще дужче тиснуть шийного хряща.

Благонадійність, шпіонаж, цензура,

Проскрипції, доноси і терор -

То є здобутки й геній революцій!

13 квітня 1922

Коктебель

© З російської переклав Мойсей ФІШБЕЙН.

Фіск – державна скарбниця

Ґарота – знаряддя страти

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про мобілізацію та альтернативну службу

Здається, тепер уже всім стало зрозумілим, що російська агресія щодо України – це надовго, якщо не назавжди. Тобто нас чекає всім відома доля Ізраїлю...

"Morituri te salutant!"

Суспільні, політичні, інтелектуальні, мистецькі процеси останнім часом неймовірно прискорилися. Відносно відсторонене споглядання цих процесів (наскільки це можливо) знову і знову повертає мене до начебто знаної досвідченій інтелектуальній спільноті теми народження/розвитку/розквіту/занепаду/смерті величезних історичних культурно-цивілізаційних формацій...

Промова на Межу року

Щороку у Палаці Потоцьких у Львові відбувається особлива церемонія вручення Орденів "За інтелектуальну відвагу" – саме за інтелектуальну... Ця Церемонія відбувається вже чверть століття – тобто вже є давньою традицією про яку можна дізнатися тут...

Як Олег Іванович та Іван Володимирович Церкві землю не давали. Провінційна історія

Нарешті сталося! Всенародно обрана громадою Жовківська міська рада на чолі з самим паном головою, що ним є Олег Вольський, нарешті показали своє єство – у не такій вже й великій справі, але в ній, як у краплині води, відобразилося все наше сьогодення...

Відвага українців дозволила бути відважним світові

Культуролог та політолог, генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк в інтерв'ю Миколі Вересню на телеканалі Еспресо розповів про убезпечення ціннісних експонатів, український феномен, наслідковість воєн та різницю культурних парадигм України й Росії Пане Тарасе, ми довго знайомі...

Майбутнє вже входить в нас

17 грудня 2022 року Капітула Незалежного культурологічного часопису "Ї" традиційно провела церемонію вручення Ордену "За інтелектуальну відвагу"...