6 серпня 2010, 15:58

Може, варто прислухатися і почути? Мойсей Фішбейн. Сім років в Україні.

В той час, як міністр освіти України Дмітрій Табачник "со братією" всіми силами бореться з українською мовою та українством в Незалежній Українській Соборній Державі на 19 році її самостійності (дивись заяву ректора Львівського національного університету імені Івана Франка проф. Вакарчука І.О. з приводу Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010р. N642 "Про внесення змін до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів http://blogs.pravda.com.ua/authors/voznyak/4c5ac2fc98df7/), великий український поет Мойсей Фішбейн вже сьомий рік, повернувшись до України, всіми силами (чи, точніше, ледь не з остатніх сил) утверджує все ту ж українську мову та українство.



Утверджує і в незалежній Українській соборній державі на 19 році її існування, і по світах. А "братія очима лупа"...

Отака от ситуація...

Про що це свідчить?

Про мародерський режим, який волею нашої несосвітенної глупоти вчепився в горло агонізуючій Україні? Так. Щоправда, не тільки цей режим є мародерським – були й попередники. Що сумно. Але про це всім відомо як в Україні, так і поза нею. Не усвідомили цього хіба що членистоногі, як висловився нещодавно один з блогерів. І говорити про це вже стає гидкувато.

Як на мене, то важливішим є усвідомлення того, що природа людей є різною. Є "професори, командори, міністри-баяністи", а є Мойсей Фішбейн.

В часи сьогоднішньої смути це усвідомити особливо важливо. Щоб не впасти в інші людські глупоти. Це я для тих, хто ще зберіг тверезість розуму.

А для не занадто допитливих, які не знають доробку Мойсея Фішбейна і не поспішатимуть до книгарні купити томик його віршів, даю посилання на інтернет-сторінку, де він творить новий для українського культурного контексту жанр аудіо-візуальної поезії – http://www.youtube.com/user/1946mf#p/u.

Автор читає сам. І аж мороз по спині. Хоча б оце – "Пересадка. 1948" http://www.youtube.com/user/1946mf#p/u/37/pYjoXmP4OYo.

Особисто я не знаю нікого, хто, з нині сущих в Україні, володів би нашою мовою так, як Мойсей. Пишу тільки про себе. Може, це моє смакове.

І останнє. Смішне. І не дуже.

Нещодавно одного з офіційних листів Мойсей Фішбейн підписав скромно – "ваш Мойсей". І щось в тому є. Біблійного Мойсея народ теж не надто слухав.

Може, варто прислухатися і почути?

Отак от, браття і сестри українці.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...

Про мобілізацію та альтернативну службу

Здається, тепер уже всім стало зрозумілим, що російська агресія щодо України – це надовго, якщо не назавжди. Тобто нас чекає всім відома доля Ізраїлю...

"Morituri te salutant!"

Суспільні, політичні, інтелектуальні, мистецькі процеси останнім часом неймовірно прискорилися. Відносно відсторонене споглядання цих процесів (наскільки це можливо) знову і знову повертає мене до начебто знаної досвідченій інтелектуальній спільноті теми народження/розвитку/розквіту/занепаду/смерті величезних історичних культурно-цивілізаційних формацій...

Промова на Межу року

Щороку у Палаці Потоцьких у Львові відбувається особлива церемонія вручення Орденів "За інтелектуальну відвагу" – саме за інтелектуальну... Ця Церемонія відбувається вже чверть століття – тобто вже є давньою традицією про яку можна дізнатися тут...

Як Олег Іванович та Іван Володимирович Церкві землю не давали. Провінційна історія

Нарешті сталося! Всенародно обрана громадою Жовківська міська рада на чолі з самим паном головою, що ним є Олег Вольський, нарешті показали своє єство – у не такій вже й великій справі, але в ній, як у краплині води, відобразилося все наше сьогодення...