Ювілейні думки до 50-річчя отця доктора Бориса Ґудзяка

24 листопада ректор Українського католицького університету отець Борис Ґудзяк відзначає півстолітній ювілей.

Він ніколи не святкував своїх уродин чи іменин, до нього не шикувались черги охочих привітати чи то щиро, чи з обов'язку, – він завжди тихо покидав Львів якраз напередодні дня народження. Так він зробив і цьогоріч, щоб у виснажливій мандрівці Європою та Америкою, в численних зустрічах, присвячених зборові коштів на розбудову Університету, скромно, без жодної помпезності зустріти свій День народження у турботі про інших. І це особливо вирізняє постать о. Бориса Ґудзяка на освітньо-науковому та загальносуспільному тлі нашої країни: він радше сам воліє дарувати, аніж приймати дари від когось, а якщо й приймає, то лише для інституційного розвитку Українського католицького університету, сповідуючи просте й водночас вічно глибинне кредо: "Подбай про ближнього!"

Наш дедалі метушливіший світ із його погонею за марнослав'ям і матеріальним добробутом, здавалося б, не залишає й крихти віри в те, що сила людського духу зможе подолати суспільну байдужість і страх. Людська доброта, порядність та гідність – це той безцінний скарб, що його в усі часи покликані охороняти особистості, які вірять у моральні закони й цінності, у суспільну відповідальність та обов'язок. Воістину: "Не мури, а мужі – оборона для міста".

О. Борис Ґудзяк – один із тих, кого, без сумніву, можна назвати моральним авторитетом львівської громади. Він – будівничий нашого міста, нашої країни, адже Український католицький університет, хоча за кількістю студентів чи не найменший у Львові, все-таки подає українській академічній спільноті найповажніший приклад розбудови студентського містечка. Це, власне, та життєва енергія, яка живить дух Університету, що став проектом усього життя о. Бориса Ґудзяка. Саме завдяки візії отця ректора в УКУ панує атмосфера Свободи. Єдина політика тут – політика терпимості, доброзичливості, академічної солідарності й любові до свого краю. За порівняно короткий період інституційного функціонування УКУ зумів вибудувати власну поставу, закласти основи свого академічного етосу, який відображає місію Українського католицького університету ХХІ століття. Отож, не лише львівській громаді, а й всьому українському суспільству у нелегкий для нього часи, УКУ подає приклад милосердя та уваги до ближнього.

О. Борис Ґудзяк дбає про те, щоб у світі, попри тенденції, не вельми сприятливі для плекання національних цінностей, слово "Україна" знаходило позитивний відгук, а любов до українськості поєднувалась із християнськими засадами, які віддавна були шановані на наших землях, виявлялась у величі душі, жертовності, шляхетності доброго чину.

У цей ювілейний день ми висловлюємо щиру подяку о. Борисові Ґудзяку за його жертовну працю, за його громадянську мужність і духовну енергію у щоденних зусиллях, спрямованих на добро й на кращі зміни в нашому суспільстві.

З роси і води Вам, отче Борисе!

Марія Зубрицька

Михайло Комарницький

Андрій Содомора

Іван Вакарчук

Тарас Возняк

Ярослав Рущишин

Оксана Винницька

Мирон Юсипович

Мирослав Сеник

Тарас Фініков

Павло Хобзей

Іван Дацко

Мойсей Фішбейн

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.