А, може, все ж Митрополит Шептицький?
Спостерігаючи за запеклими дискусіями щодо того, як назвати міжнародний аеропорт у Львові, ми з відомим галицьким інтелектуалом Юрком Прохаськом наштовхнулися на предивну думку – а чи не примирить галичан між собою, а також галичан і не галичан, така промінентна постать, як постать Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького.
Це людина, як впродовж 45 років була провідником усього західноукраїнського суспільства. Більш потужної особистості у нашій новітній історії просто не було. Не гоже нам було її забути. А так ніхто і не згадав...
Хтось може сказати, що немає традиції називати аеропорти іменами церковних достойників. На що маємо просте спростування – аеропорт у Кракові названий іменем великого Папи Івана Павла ІІ. Краків гордиться своїм кардиналом.
Гадаю, що найдостойнішим виходом з цієї нашої львівської та галицької дискусії було б саме таке рішення. Не думаю, щоб якась політична сила, окрім, хіба, комуністів, була проти.
Навіть нацисти розуміли, ким був Андрей Шептицький для українців – так і не відважились його арештувати і після особистого листа Гітлеру з осудом репресій, які вони чинили у Галичині.
Те саме стосується і комуністів – тодішній перший секретар Микита Хрущов тільки бездіяльно спостерігав за велелюдною похоронною процесією великого Митрополита з вікна другого поверху Картинної галереї – а вулицями Львова плила і плила ріка осиротілого народу. І був це, ой який не простий, 1944 рік.
Якщо хтось хотів би більш детально ознайомитися з життєвим шляхом Слуги Божого, то найпростіше це можна зробити тут.
Гадаю, що представлені у Львівській міській раді фракції політичних партій могли б прислухатися до цієї на загал найбільш розумної та вдячної щодо Великого Митрополита думки. Тим більше, що не одна з них признається до своїх християнських коренів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
