26 грудня 2017, 19:06

Чи справді українці не підтримують реформи?

Жовтневе опитування показало, що до жодної реформи з осіннього урядового пакету ставлення громадян не було позитивним.

Чи означає це, що українці не хочуть цих реформ? Насправді, ні. В серпні ми провели схоже опитування, але не обмежилися питанням про ставлення до назви реформи. Ми конкретно питали, чи підтримують громадяни те, що власне є суттю реформи.

Виявилося, що українці підтримують навіть дуже неоднозначні складові реформ.

Наприклад, 76% опитаних за офіційні чіткі та прозорі тарифи співоплати за кожну медичну послугу, незважаючи на атаку популістів на співоплату як таку. І це не дивно, бо 87% вважають, що медицина в Україні не є безкоштовною. Зрозуміло, що громадяни хочуть чіткості та прозорості.

84% громадян погодилися, що збільшення вимог до стажу є справедливим, в кого більше стаж і хто платив до пенсійного фонду довше, той і має отримувати пенсію раніше. Природне прагнення до справедливості виявилося сильнішим, ніж залякування "прихованим підвищенням пенсійного віку".

Дві третини опитаних впевнені, що якщо скасувати мораторій на продаж сільгоспземель, то власники будуть вкладати в садівництво, ягідництво, зрошування, а також зберігання і переробку – це призведе до створення робочих місць на селі та більшого прибутку в довгостроковій перспективі.

Хоча багато громадян, зокрема, старшого віку, виступають проти приватизації, 84% опитаних згодні, що політики розкрадають гроші державних підприємств, і потім цими грошима фінансують вибори, а в результаті чесні політики майже не мають шансів на перемогу на виборах.Три чверті погоджуються, що приватні підприємства набагато більше, ніж державні, інвестують у нові технології, розширення виробництва, створюють робочі місця, а також що за державної власності підприємства часто розкрадаються, чого приватний власник не допустить.

Отже, громадяни насправді або підтримують, або можуть підтримати реформи, бо вони згодні з їхньою суттю. Проблема в тому, що вони не довіряють владі, яка реалізує ці реформи. Саме тому найбільшу підтримку мають реформи найближчих до людей сфер – освіти та охорони здоров'я. З ними українці особисто стикаються щодня, і мають власну думку, незалежну від довіри до влади та залякувань опозиції.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як економіка пережила перший рік війни, і що на нас очікує наступного року?

2022 рік, рік повномасштабної війни Росії проти України, яскраво показав всі сильні і слабкі сторони української економіки. Багато з сильних сторін стали наслідками реформ, проведених за попередні вісім років...

Зниження податків під час війни. На жаль, не на часі.

Вчора відбулося чергове засідання Економічного штабу, створеного Міністерством економіки та Офісом Президента України. Ростислав Шурма, заступник керівника ОПУ, представив нам з колегами концепцію податкової реформи 10-10-10...

У мерів-популістів замість антивакцинаторів страждають діти і батьки

Вже другу хвилю пандемію ковід-19 головним ворогом українських дітей і батьків стають популісти у місцевій владі. Навесні цього року мер Києва Віталій Кличко на три тижні відправив дошкільнят і молодших школярів додому, хоча чинна на той момент урядова постанова по карантин дозволяла їм далі навчатися навіть в "червоній" зоні...

Кличко проти маленьких киян

Третій президент України Віктор Ющенко прославився виразом "маленькі українці". Тільки Віктор Андрійович точно знає, що під цим він мав на увазі...

Догана Зеленському

Вчора Рада Національного банку України оголосила догану та висловила недовіру членам Правління НБУ Катерина Рожковій та Дмитру Сологубові. Це останні два члени Правління НБУ з команди, яку в 2014-15 рр...

Влада хоче жити в борг. Це доб'є економіку

Вчора заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев заявив, що уряд планує дефіцит держбюджету на рівні 6% ВВП у 2021 році, 4,5% у 2022 році та 3% у 2023 році...