7 березня 2019, 17:31

Чому РПР – унікальна історія успіху

Вперше я почав працювати в громадському секторі в 1997 році. За час відтоді він мав багато успіхів та поразок. Але до Революції Гідності жодного разу громадськість не об'єднувалась хоч на якийсь тривалий час, і тим більше – експерти та активісти з різних сфер.

Це вдалось зробили лише п'ять років тому, 7 березня 2014 року, коли було створено коаліцію Реанімаційний пакет реформ. Особисто я не був серед засновників РПР, і почав працювати в коаліції лише восени 2015 року. Саме тоді РПР став коаліцією не лише індивідуальних експертів, а, насамперед, громадських організацій. Було прийнято Хартію РПР, яка визначила принципи прийняття рішень в коаліції, чинні і зараз.

За ці п'ять років спільно вдалося досягти багато чого – від створення системи антикорупційних органів і суспільного мовлення до прийняття закону про валюту. Але саме боротьба з корупційною системою і безкарністю стала головним спільним завданням в усіх сферах, будь то економічні реформи чи охорона здоров'я. Саме цей спільний ворог зробив коаліцію настільки сильним явищем, і згладжував багато внутрішніх конфліктів, які неминучі в будь-якому об'єднанні активних громадян.

Крім впливу на реформи РПР дав дуже багато всім членам коаліції. Для мене особисто найважливішим було знайомство з найкращими в країні експертами в дотичних до економічних реформ сферах – боротьбі з корупцією, судовій та конституційній реформі, реформі державного управління. У світі пост-правди мати коло професіоналів, яким довіряєш, дуже важливо.

РПР є і історію надзвичайного ефекту від коштів міжнародних партнерів України – спочатку Європейського Союзу, а зараз – уряду Швеції. Наприклад, в 2017 році фінансування роботи коаліції з понад 80 найвпливовіших в країні організацій склало лише 342 тис. євро. Порівняно з проектами технічної допомоги на десятки мільйонів доларів це дуже небагато при співставному ефекті.

5 березня загальні збори організацій-членів РПР ухвалили дорожню карту перетворення РПР з неофіційної коаліції на юридичну особу – громадську спілку. Її установчі збори відбудуться 16 квітня. Саме нова спілка, на мою думку, може стати на тривалий час представником демократичного громадського сектору і захищати його інтереси.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як економіка пережила перший рік війни, і що на нас очікує наступного року?

2022 рік, рік повномасштабної війни Росії проти України, яскраво показав всі сильні і слабкі сторони української економіки. Багато з сильних сторін стали наслідками реформ, проведених за попередні вісім років...

Зниження податків під час війни. На жаль, не на часі.

Вчора відбулося чергове засідання Економічного штабу, створеного Міністерством економіки та Офісом Президента України. Ростислав Шурма, заступник керівника ОПУ, представив нам з колегами концепцію податкової реформи 10-10-10...

У мерів-популістів замість антивакцинаторів страждають діти і батьки

Вже другу хвилю пандемію ковід-19 головним ворогом українських дітей і батьків стають популісти у місцевій владі. Навесні цього року мер Києва Віталій Кличко на три тижні відправив дошкільнят і молодших школярів додому, хоча чинна на той момент урядова постанова по карантин дозволяла їм далі навчатися навіть в "червоній" зоні...

Кличко проти маленьких киян

Третій президент України Віктор Ющенко прославився виразом "маленькі українці". Тільки Віктор Андрійович точно знає, що під цим він мав на увазі...

Догана Зеленському

Вчора Рада Національного банку України оголосила догану та висловила недовіру членам Правління НБУ Катерина Рожковій та Дмитру Сологубові. Це останні два члени Правління НБУ з команди, яку в 2014-15 рр...

Влада хоче жити в борг. Це доб'є економіку

Вчора заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев заявив, що уряд планує дефіцит держбюджету на рівні 6% ВВП у 2021 році, 4,5% у 2022 році та 3% у 2023 році...