Як економіка пережила перший рік війни, і що на нас очікує наступного року?

2022 рік, рік повномасштабної війни Росії проти України, яскраво показав всі сильні і слабкі сторони української економіки.

Багато з сильних сторін стали наслідками реформ, проведених за попередні вісім років. Неочікувана стійкість банківської системи. Здатність уряду та Національного банку у вкрай складних умовах втримати макроекономічну стабільність. Спроможність реформованих держпідприємств, таких як "Укрзалізниця" та "Укрпошта", проявляти ініціативу і використовувати свій масштаб для великих проектів, підтримки громадян і бізнесу.

І, звісно, сила приватної ініціативи. Після лише кількох тижнів шоку, вже в березні бізнеси почали відновлювати діяльність, незважаючи на обстріли. До вересня на території, не охопленій бойовими діями та окупацією, це зробили майже всі. І навіть терористичні удари Росії по енергетичній інфраструктурі, починаючи з жовтня, не зупинили прагнення працювати та заробляти гроші. Оркестри генераторів на вулицях міст доповнюють справжні оркестри, які далі грають для своїх слухачів і при свічках.

Але й проявилися і слабкі сторони. Популістські дії багатьох урядів, бажання витрачати з державної казни більше, ніж збирати до неї, залишили держбюджет не лише без "заначки на чорний день", але з дорогими боргами. Вибудувана десятиліттями недовіра громадян та бізнесу до влади навіть зараз підштовхує давати гроші волонтерам, а не чесно платити податки. Та й навіть президент жодного разу за час війни не закликав підтримати Збройні сили України повною сплатою податків. Це все робить Україну надто залежною від міжнародної фінансової допомоги.

Якщо 2022 рік став роком швидкої відповіді на надскладні виклики, то 2023 рік буде вже роком рішень на більш тривале майбутнє.

Сподіваємося, що затримки літа-2022 не повторяться, і з весни за допомоги міжнародних партнерів вже розпочнеться швидке відновлення, щоб повернути людей і робочі місця на деокуповані території. В наступну зиму має увійти сильнішою, ніж в зиму 2022/23, а не слабшою.

Україні буде потрібно зрозуміти, де є зараз і де будуть жити і працювати після перемоги багато мільйонів біженців та внутрішньо переміщених осіб. Які підприємства залишаться в менш безпечних регіонах, а які перенесуть виробництво в інші області. Почнеться велика дискусія про стимули для приватних інвестицій та будуть зроблені перші кроки – від страхування ризиків до масштабної податкової реформи, яка не обмежиться лише зниженням податків.

Але головним досягненням має стати довіра. До судової системи, в очищенні якої потрібно буде досягти критичної маси. До державних витрат, де не можна буде допустити старих практик за туманом непрозорості під приводом війни. До національної валюти, яка у велику війну втрималася краще, ніж в будь-яку попередню економічну кризу.

Лише на базі довіри Україна зможемо повернути людський капітал та залучити інвестиції, потрібні для відбудови фізичного капіталу. Разом вони зможуть дати поштовх українській економіці після перемоги.

* * *

Сьогодні Центр економічної стратегії проводить обговорення "Як українська економіка пережила 2022 рік".

Ми презентуватимемо наш річний огляд основних сфер економіки України. А далі свій погляд на ситуацію представлять міністр фінансів України Сергій Марченко, голова Національного банку Андрій Пишний та заступник міністра економіки Тарас Качка.

Зареєструватися можна тут , а подивитися потім трансляцію в запису тут.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.