23 грудня 2023, 12:47

Про електоральні виклики наступного року

Зупинилась якось на формулюванні президента Італії Матарелли про "фрагментовану світову війну" та про те, що виходом може бути лише зміцнення інституцій.

Значить – таки визнається збій на рівні світової системи як такої та правил як таких. Раз одночасно у світі є декілька різної інтенсивності гарячих, холодних та потенційно нових конфліктів.

У книзі Калдор про "Нові та старі війни", згадала зараз, констатується, що після Другої світової війни міждержавних воєн було дуже мало, і, як правило, ці війни (Індія та Пакистан, Греція та Туреччина, Ізраїль та арабські держави) примирялись втручанням наддержав. Винятком була лише ірано-іракська війна.

А за останні двадцять років почала різко зростати їх тенденція і одночасно спадати дієвість міжнародного права.

І от я думаю, коли ж це світ пропустив той момент, коли з-під його ніг почала вислизувати підлога часу?

Бо якщо Росія як протоімперія живе минулими імперськими мареннями, то Захід – поствоєнним підходом 20 століття та першим десятиліттям 21-го, коли процвітання та прибуток розглядалися як основа та мотив для збереження світової системи. Але виявилося, що це не гарантія від війн.

Наступного року до військових викликів додаються ще й електоральні. Коли до влади можуть прийти політики/партії, сконцентровані виключно на внутрішній проблематиці – відтак, це працюватиме на зменшення євроатлантичної єдності. Тобто, ризик того самого варіанту, що Путін пересидить Захід.

У 2024 році, за даними Reuters, більше чверті населення світу піде на вибори. У Тайвані – уже у січні, у Росіі – у березні, в Індії – у травні, у США – у листопаді. Також до кінця 2024-го може бути обраний новий парламент у Великобританіі. А ще улітку будуть вибори до Європарламенту.

Це я до того, що з огляду на зовнішню конʼюнктуру нам треба обовʼязково працювати над невразливістю зсередини. Тим більше, що нам є над чим працювати – над подальшим напрацюванням руху до ЄС та зміцненням обороноздатності.

Усі, мабуть, помітили, як останнім часом активізувались політичні процеси в Україні.

З одного боку, наявність політичного процесу, хоч і триває війна, для демократичної країни – це нормально.

З іншого боку, вибори під час війни – це абсурд, і абсолютно правильно, що було прийнято рішення не проводити їх зараз.

А з іще іншого боку, політичний процес за умов відсутності у нас сталої практики уміння поєднувати різні інтереси – шукає виходу. І це теж нормально.

Але важливо, щоб за умов ускладнення зовнішньої конʼюнктури (наступний рік у цьому сенсі буде непростим), все ж, на рівні політичного процесу був дотриманий баланс, а головне – зосередження на реальних цілях та результатах.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як приборкати "біблійного бегемота" (образ хаосу)

Київ не дарма пришвидшує другий саміт миру до президентських виборів у США. Справа не у самих виборах як таких. Те, що війна триває довго, і те, що її важко закінчити одномоментно, показує не лише глобальність (у тому числі взаємозалежність багатьох країн), а й збій на рівні міжнародної системи загалом...

Про тил

Складність війни для нас полягає ще й у тому, що окрім фронту, Україна має вирішувати також і проблеми тилу. Окрім складової повернення наших територій, є ще й інша, за що триває війна – стати частиною Заходу...

Росія: "Від за спинами" до "У спини жінок та дітей"

Ми ж памʼятаємо, як у 2014 році Росія, у процесі анексії Криму та початку війни на Донбасі, відпрацювала технологію створення штучного конфлікту через зовнішнє втручання, намагаючись видати його нібито за внутрішній конфлікт...

Автократії vs демократії (у вимірі російської війни)

Тема протистояння (і життєздатності) автократій та демократій стала активно обговорюватися ще у 2021 році, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну...

Бачення миру

Олександр Готліб Баумгартен, який народився 17 червня 1714 року, вперше запровадив термін "естетика" для означення теорії прекрасного. У зв'язку з цим і впродовж є два есе Умберто Еко – "Історія краси" та "Історія потворності"...

Про формат руху до миру

Серед інших пунктів проекту договору від квітня 2022 року між Україною та Росією (за посередництва інших країн), який оприлюднило видання NYT, є й такий: "Про право вето РФ при ухваленні відповіді міжнародної спільноти в разі повторного нападу на Україну"...