4 квітня 2024, 17:58

У контексті 75-річчя НАТО

Перефразовуючи вислів: Неправильна інтерпретація Бога обіцяла Росії небагато – НАТО біля порога.

А якщо серйозно, то справді всю брудну геополітичну роботу з мобілізації всередині альянсу зробила російська влада своєю агресивною політикою, досягнувши, зокрема, розширення НАТО за рахунок раніше нейтральних країн (Фінляндії та Швеції).

І, тим не менш, є питання/напрями, по яким позиція всередині альянсу тільки формується та/або перевіряється на практиці.

1. Політична рішучість. Не лише щодо ролі у захисті не країн НАТО, а й безпосередньо самих членів альянсу. Маю на увазі нещодавні навчання щодо використання (політично та технічно) статті 5 у разі потреби.

2. Однакове/спільне відчуття загроз та ризиків. Маю на увазі нещодавню пропозицію іспанського прем'єра не називати війну війною (бо це лякає), на що польський прем'єр абсолютно точно відповів, що Європа вже перебуває у передвоєнній стадії 1939 року.

3. Кооперація країн у виробництві озброєнь та оборонної сфери. Особливо з урахуванням можливого скорочення лідерства США у світі у сфері оборони.

4. Довгострокове бачення, в якому є не лише реагування, а й запобігання проблемам. Не пам'ятаю точно, хто із західних лідерів/військових це сказав, але зі сказаним згодна: Захід не повинен сидіти і просто реагувати на нескінченний російський шантаж погрозами та сіяння невизначеностей, а діяти на випередження, коли Росія точно розумітиме, що й західні альянси можуть задіяти всю свою міць.

Можливо, на частину цих питань/напрямків буде сформульована відповідь/позиція на липневому саміті НАТО у Вашингтоні, де буде представлена оновлена концепція оборони та стримування. Від позиції з цих питань значною мірою багато в чому залежить і визначеність щодо перспективи членства України в альянсі.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як приборкати "біблійного бегемота" (образ хаосу)

Київ не дарма пришвидшує другий саміт миру до президентських виборів у США. Справа не у самих виборах як таких. Те, що війна триває довго, і те, що її важко закінчити одномоментно, показує не лише глобальність (у тому числі взаємозалежність багатьох країн), а й збій на рівні міжнародної системи загалом...

Про тил

Складність війни для нас полягає ще й у тому, що окрім фронту, Україна має вирішувати також і проблеми тилу. Окрім складової повернення наших територій, є ще й інша, за що триває війна – стати частиною Заходу...

Росія: "Від за спинами" до "У спини жінок та дітей"

Ми ж памʼятаємо, як у 2014 році Росія, у процесі анексії Криму та початку війни на Донбасі, відпрацювала технологію створення штучного конфлікту через зовнішнє втручання, намагаючись видати його нібито за внутрішній конфлікт...

Автократії vs демократії (у вимірі російської війни)

Тема протистояння (і життєздатності) автократій та демократій стала активно обговорюватися ще у 2021 році, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну...

Бачення миру

Олександр Готліб Баумгартен, який народився 17 червня 1714 року, вперше запровадив термін "естетика" для означення теорії прекрасного. У зв'язку з цим і впродовж є два есе Умберто Еко – "Історія краси" та "Історія потворності"...

Про формат руху до миру

Серед інших пунктів проекту договору від квітня 2022 року між Україною та Росією (за посередництва інших країн), який оприлюднило видання NYT, є й такий: "Про право вето РФ при ухваленні відповіді міжнародної спільноти в разі повторного нападу на Україну"...