19 вересня 2023, 12:58

Чи може Україна стати ''Кремнієвою Долиною'' Європи: 3 ''за'', 3 ''проти''

#СтенфордськіЗаписки-3

Обіцяла поділитись з вами думками чи зможе Україна стати "Кремнієвою Долиною" Європи. Даю вам 3 аргументи "за", 3 – "проти".

Наші плюси:

1. Талановиті ІТ-шники та інженери


В Україні ще є сильні інженерні та дослідницькі школи, а університети щорічно випускають 25 тис. ІТ-шників, що більше, ніж у Польщі (17 тис), Румунії (8 тис) чи Болгарії (4 тис). До того ж українці часто проявляють вищу амбітність, гнучкість та адаптивність, ніж європейці.

2. Низькі податки і гнучкість регуляцій в ІТ та R&D ("research and development" або простіше "винаходи та інновації")

Найкрутішою перевагою України є низьке оподатковування в ІТ, яке завдяки Дія.City стало ще й абсолютно легальним. Крім того, перевагою R&D в Україні є гнучкість регулювання. Тож на відміну від заходу, у нас значно швидше можна перейти від етапу ідеї до прототипу і далі до серійного виробництва. Це сильно пришвидшує і здешевлює R&D розробки в Україні.

Павло Пікулін, засновник української роботехнічної компанії Deus Robotics, яка зараз виходить на американський ринок, розповів, що завдяки комбінації пунктів 1 і 2 винайти та виготовити робота в Україні їхній компанії в 5-10 разів дешевше, ніж в США. Тому їх ключовий R&D залишається в Києві поки що (тут привіт п. 1 з "суттєвих мінусів").

3. Якість сервісів та доступність життя

За рівнем і якістю життя для багатьох європейців Україна – це рай. Тут відносно дешево і швидко можна знайти хороше житло. В цей же час достатньо багато хороших ресторанів з вишуканою їжею, класним сервісом і порівняно недорогими цінами. Плюс дешевий та високошвидкісний Інтернет та мобільний зв'язок, що особливо круто для віддаленої роботи.

Суттєві мінуси:

1. Податкова, правоохоронці і корупція

Тотальний кошмаринг підприємців блокуванням податкових накладних, внесенням в "ризикові" і масовим відкриття кримінальних справ правоохоронцями створює, м'яко кажучи, "не дуже сприятливий інвестиційний клімат". Ефект посилюється пропозиціями з боку податкової і правоохронців порішати. У висококонкурентному ІТ та R&D секторі, де релокація – це "скласти ноути і переїхати", це стимулює навіть наші компанії переїжджати в Європу і Штати, не кажучи про антистимул заходити сюди іноземним компаніям.

2. Низький доступ до капіталу

В попередній записці писала, що Кремнієва Долина виникла великою мірою на військових розробках, які активно фінансувались з державного бюджету США. В Україні гроші на такі розробки практично не виділяються навіть у війну, якщо не брати невеликі фінансові можливості Фонду фондів та зусилля Мінцифри. На фоні цього навіть китайці – це космос. За 30 років вони перетворили свій Шеньчжень з села у 12-мільйонний мегаполіс, світовий лідер виробництва електроніки. ВВП України і м. Шеньчженя майже співмірні: там – $330 млрд, в нас – $200 млрд. Але там 4% від ВВП або $12 млрд на рік інвестуються в дослідження та розробки. А що у нас? Плюс в Україні практично відсутній венчурний капітал, а наші стартапи задихаються без фінансування. І тому після створення стартапу або первинного продукту в Україні часто перевозять його в США, де знайти ангельського інвестора або венчурний фонд на порядок простіше.

3. Брак вирішального джерела інновацій

Звісно, самі підприємці – джерело інновацій, але цим ми мало відрізняємось від естонських чи німецьких підприємців. Повертаючись до Стенфорду, там сам університет є джерелом інновацій, який до того ж стимулює перетворювати винаходи на комерційні проекти, про що я писала в попередній #СтенфордськіЗаписки. Більшість українських університетітів більш консервативні і вважають, що їх задача передати знання, а бізнес – за межами університету.

Є ще деякі дрібніші проблеми, які потрібно буде пофіксити, якщо захочемо зробити глобальний прорив. Але, ключове, що і їх, і великі проблеми можна вирішити – якщо об'єднати профільний сектор і рухати ці зміни в країні. Як конкретно – запропоную в своїй наступній Стенфордській записці.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Каток БЕБа проти українського бізнесу

Для чого у 2021 році було створене Бюро економічної безпеки? Цей орган мав позбавити бізнес від зайвої уваги правоохоронців, які по черзі приходили з "масками шоу" на працюючі підприємства...

Три місяці указу Президента – як силовики виконали рішення РНБО по бізнесу

Вчора завершилась дія указу Президента по зменшенню тиску на бізнес. Сьогодні обговорили результати на закритій зустріч з Генеральним прокурором і бізнес-асоціаціями...

Як посилити підтримку України в США і хто наші союзники

Я вже якось розповідала вам, що в США найбільше підтримують Україну інтелектуальна еліта і військові – тобто ті, хто максимально глибоко і практично в контексті і не ведуться на провокації і маніпуляції...

Сервіс для пошуку безкоштовного житла для переселенців "Прихисток" стане зручнішим

Сьогодні в Україні майже 5 млн внутрішніх переселенців, понад 3,5 млн з них стали біженцями після 24 лютого 2022 року. Забезпечення житлом мільйонів людей, які тікали від війни, було одним з ключових викликів для держави на початку широкомасштабного вторгнення, і залишається ключовою проблемою на найближчі роки...

Часи неймовірних сценаріїв або про двох вчорашніх чорних лебедів

Вчора в небо полетіли 2 цікавих чорних лебедя... Безпекових, політичних, а можливо навіть і геополітичних. Це призначення Залужного послом в Британію та вступ Швеції в НАТО...

Не тільки БЕБ або чого не вистачає в урядових законопроектах для бізнесу

Минулого тижня уряд вніс в парламент одразу два законопроекти, які могли б перезавантажити відносини з бізнесом. Вони стали продовженням рішення РНБО та указу Президента, ухваленого після арешту Ігоря Мазепи та наступних переговорів з підприємцями...