Три місяці указу Президента – як силовики виконали рішення РНБО по бізнесу

Вчора завершилась дія указу Президента по зменшенню тиску на бізнес. Сьогодні обговорили результати на закритій зустріч з Генеральним прокурором і бізнес-асоціаціями.

Які практичні результати впровадження цього Указу Президента? І чи "закриється лавочка" зі спливом дії Указу?

З усього тексту Указу, я особисто ще в січні виділила 3 ключових практичних норми:

1. Аудит кримінальних проваджень і закриття частини справ

2. Мораторій на обшуки і арешти

3. Законодавчі зміни та інституціоналізація позитивних змін

Пройдемось детальніше по цих пунктах.

1. Аудит кримінальних проваджень з подальшим закриттям частини

За останні 3 місяці закрито 1,218 проваджень щодо бізнесу. Тобто, кожне пʼяте з цієї категорії. Це непоганий показник. Я б навіть сказала дуже хороший, враховуючи, що перебирання справ проводилось вручну – а це титанічна робота. По цьому напрямку, до речі, Андрій Костін пообіцяв, що робота триватиме.

Водночас, залишається питання що з іншими справами. Точно знаю, що залишається багато так званних "висяків", по яких давно не ведуться процесуальні дії, які не мають перспектив судового розгляду і роками просто "висять", разом з тим псуючи ділову репутацію компаній. Особливо тих, які мають зовнішньо-економічну діяльність і мають конкурувати з постачальниками з усього світу.

У них на додачу всіх проблем з обстрілами, мобілізацією працівників, поляками на кордоні – додаються ще й приємні подаруночки від силовиків у вигляді відкритих і висячих кримінальних проваджень. З хорошого, генеральний прокурор Костін під час закритою зустрічі з бізнесом заявив, що аудит не завершуються і вони продовжать переглядати справи.

2. Мораторій на обшуки і арешти у бізнесу

Ми з Дмитро Олійник, який якраз сидів поруч на зустрічі, дійшли висновку, що цей пункт був реалізований чи не найкраще. З того, що ми з колегами з ТСК спостерігали – за останні 3 місяці обшуки і арешти проводились в дуже окремих випадках, часто по контрабанді та контрафакту проти відвертих чорнушників. Скарг на те, що відбувався тиск у вигляді обшуків і арештів під час дії Указу особисто ми не отримували. Дмитро підтвердив аналогічні спостереження.

Це дало можливість розтопити частину криги, яка намерзла між владою і бізнесом і почало повертати довіру останніх до державних органів. Дуже важливо, щоб ця практика зберігалась. Ми всі в одному човні, який називається "Україна, яка воює проти окупантів", тож час і натхнення важливо спрямовувати на зовнішнього ворога, а не нищити одне одного всередині країни.

3. Законодавчі зміни та інституціоналізація позитивних змін

А тут, на жаль, досягнуто найменшого прогресу. Урядові законопроекти про перезавантаження БЕБ, які вносилися, так і не отримали підтримки ані бізнес-спільноти, ані міжнародних партнерів.

Крім того, вони навряд чи вплинуть на відносини БЕБ-бізнес кардинально. По БЕБу ключова норма – це зміни у філософії роботи, з каральної на консультативну, як в Європі чи США, де бізнесу вкажуть на помилку, дадуть можливість виправитись, доплатити податки тощо. І тільки до злісних порушників, які ігнорять закон застосовується покарання в жорсткій формі.

Ще одні важливі зміни для бізнесу стосуються КПК і покликані "привести в почуття" окремих силовиків. Всі норми норми змін до КПК ми ще рік назад виписали в законопроекті N9211 разом з МінЦифрою, зібравши ключові проблеми з практики Парламентської спецкомісії та чисельних звернень ІТ-шного та іншого бізнесу. Він закриває ключові корупційні дірки, але разом з тим не паралізує роботу правоохоронних органів. Перші норми цього законопроекту ми виписували ще з нині покійним міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським.

Законопроект готовий до розгляду правоохоронним комітетом Верховної Ради, який в даному питанні, на жаль, бездіє. Отже, м'яч на полі Комітету, який може значно спростити життя бізнесу та зробити більш сприятливими умови для бізнесу в Україні.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.