ГУМАННЕ СТАВЛЕННЯ ДО УВ'ЯЗНЕНИХ ВІДПОВІДАЄ ЦІННОСТЯМ ХРИСТИЯНСЬКОГО ДЕМОКРАТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА
В попередніх дописах були розглянуті такі цінності християнського демократичного суспільства як милосердя і прощення.
Сьогодні пропоную докладно зупинитися на питаннях гуманного ставлення до ув'язнених в християнському демократичному суспільстві.
Людина має найвищу духовну і суспільну цінність. Суспільство має спрямовувати всі свої зусилля для створення гармонійних взаємовідносин між людьми на всіх рівнях відповідних контактів і комунікацій. Саме таким шляхом можливо запобігти або принаймні зменшити конфліктність та попередити правопорушення.
Для осіб, які все ж таки скоїли правопорушення і заслуговують на покарання, воно має відзначатися не мірою його жорстокості, а фактом його невідротності. І, найголовніше, під час виконання покарання потрібно створити такі умови, щоб людина, усвідомивши протиправність своїх дій, свідомо стала на шлях виправлення і в подальшому не вчиняла нових правопорушень. Насправді, це "прописні істини", і нічого нового в такому узагальненні немає. Але підхід до цього питання з позицій християнського демократичного суспільства дозволяє вирішувати його системно.
Вкрай важливим етапом для виправлення людини, яка вчинила кримінальне правопорушення, тобто злочин, встановлений вироком суду, є етап її перебування в ув'язненні.
Особливою ситуацією є перебування людини під вартою, внаслідок оголошення їй підозри в кримінальному правопорушенні. Тобто вина людини ще не встановлена судом і де-юре особа є невинною, але її права і свободи зазнають жорсткого обмеження. При цьому, умови тримання осіб, взятих під варту, зазвичай, навіть гірші, ніж в ув'язнених. Цілком імовірно, що через деякий час така людина буде звільнена, але вона вже понесла духовні і тілесні страждання.
Таким чином, умови утримання людини в ув'язненні і особливо під вартою мають відповідати цінностям християнського демократичного суспільства.
На жаль, особливістю функціонування пенітенціарної системи України є неповна відповідність задекларованого в законодавстві з реальною практикою. Внаслідок хронічного недофінансування Державної пенітенціарної служби, а відповідно і недостатнього рівня професійних і психологічних якостей її співробітників, умови тримання ув'язнених і взятих під варту дуже часто незадовільні. При чому незадовільні у багатьох аспектах: забезпечення площами для розміщення, харчування, медична допомога, можливість листуватися, доступ до суду, навіть можливість працювати не забезпечена належним чином тощо.
Розв'язання багатьох з цих проблем зовсім не потребує додаткового фінансування (наприклад, зняття обмежень на отримання передач, таємниця листування) або ці витрати мінімальні (доступ до телефонного зв'язку). На цьому шляху необхідно ухвалити ряд законодавчих норм.
Після мого обрання минулого року до складу Верховної Ради восьмого скликання я став членом парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. В рамках цього Комітету я обрав своєю спеціалізацією питання діяльності Державної пенітенціарної служби і у грудні 2014 року мене було обрано головою відповідного підкомітету.
На базі Підкомітету протягом поточного року ми провели 5 змістовних робочих зустрічей у формі засідань, присвячених темі "Законодавче забезпечення дотримання прав людини в пенітенціарній системі".
Вдячний всім, хто долучився до нашої роботи та взяв участь у робочих зустрічах, які відбулися у травні, червні, вересні, жовтні та грудні 2015 року, і глибоко переконаний, що проведення таких заходів дійсно дозволяє зробити кроки вперед у справі вирішення проблем, які мають місце у сфері дотримання прав людини в закладах і установах пенітенціарної системи.
У зазначеній роботі підкомітету брали участь: народні депутати України, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, представники Генеральної прокуратури, Державної пенітенціарної служби, представники органів судової влади, офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, представники українських та міжнародних громадських організацій, адвокати, науковці та фахівці, які мають досвід роботи у галузі захисту прав і свобод людини.
За результатами роботи підкомітету було розроблено та зареєстровано у Верховній Раді 6 законопроектів, спрямованих на гуманізацію законодавства щодо осіб, які перебувають в ув'язненні або взяті під варту:
про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу щодо удосконалення порядку застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення (реєстр. N2251а) ;
про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу (щодо гуманізації порядку і умов виконання покарань) (реєстр. N2252а) ;
про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу щодо удосконалення гарантій права засуджених на відбування покарання за місцем проживання до засудження або місця постійного проживання родичів (реєстр. N2253а) ;
про внесення змін до Кримінального кодексу щодо гуманізації кримінальної відповідальності жінок – скасування довічного позбавлення волі для жінок (реєстр. N2254а) ;
про внесення змін до деяких законів щодо удосконалення доступу до правосуддя осіб, які утримуються в установах попереднього ув'язнення та виконання покарань (реєстр. N2255а) ;
про внесення змін до Закону "Про попереднє ув'язнення" щодо імплементації окремих стандартів Ради Європи (реєстр. N2291а) .
На початку липня ці законопроекти від нашого парламентського Комітету були направлені до Офісу Ради Європи з метою здійснення експертного опрацювання та надання висновків щодо них.
На початку жовтня ми отримали технічний аналіз вищезгаданих законопроектів з позитивними висновками. Вдячний Раді Європи за такий аналіз і сподіваємося на подальшу плідну співпрацю.
Врешті-решт, 9 грудня 2015 року Верховна Рада, розглянувши в першому читанні, прийняла за основу всі 6 законопроектів.
Таким чином, ми зробили важливий крок в напрямку утвердження християнських демократичних цінностей в Україні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.