Наступний президент сяде на 10 років
Зважаючи на те, що період правління наступного глави держави швидше за все співпаде з фіналом світової фінансової кризи, вже сьогодні можна говорити про те, що наступний президент України має великі шанси бути переобраним на другий термін та просидіти у президентському кріслі цілих десять років.
Значна кількість провідних експертів в Україні та світі схиляються до думки, що хвиля економічної кризи піде на спад протягом двох років. Такий збіг зіграє на руку наступному Президенту, адже пересічний український виборець може засоціювати політику нового глави держави із виходом з економічної кризи, не вдаючись до аналізу глобальних економічних процесів, що створить майбутньому Гаранту Конституції досить міцну електоральну "подушку безпеки" для переобрання на другий термін. Звичайно, такий алгоритм не спрацює у разі переобрання діючого Президента України, оскільки згідно до Конституції не можна очолювати країну більше двох термінів поспіль. Тим більше, що такий розвиток подій є мало ймовірний.
Однак, в Україні слід очікувати подібну до російського сценарію ситуацію кінця 90-х років минулого століття, коли до влади в Російській Федерації прийшов Володимир Путін.
Так вийшло, що прихід до влади Володимира Володимировича співпав із завершенням кризи кінця 90-х, коли почала "відтаювати" російська економіка, далися взнаки позитивні наслідки реформ доби Єльцина, почали стрімко зростати ціни на російський експорт – енергоносії. Відповідно було не важко переконати громадян, що позитивні зміни в країні відбулись саме через обрання нового президента. Тим більше, що початок його президентства супроводжувався гучною піар-кампанією в стилі "сильна рука наводить порядок і мочить ворогів народу в сортирах.
Подібний сценарій в Україні може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Якщо до влади прийде політик, орієнтований на проведення довгоочікуваних системних ліберальних реформ, то в посткризовій країні прийняття не завжди популярних реформ, зокрема земельної, медичної, пенсійної та інших, будуть сприйматись м'якше, оскільки найглибший фінансовий спад буде пройдений.
Водночас, якщо наступним президентом стане популіст, то його пропагандистському апарату буде легко пояснити населенню України, хто доклав "титанічних" зусиль, щоб вивести країну з кризи, здійснив прорив та забезпечив стабільність, а хто її до кризи довів та кого за це все варто покарати. А головне, що для збереження позитивних тенденцій в країні за цього кандидата потрібно проголосувати знову. Проте, після другого голосування за кандидата-популіста на проведення необхідних реформ годі й сподіватись. Українці потішаться від природного економічного потепління і знову опиняться не підготовленими до чергового циклу фінансової кризи.
