Україні – українську опозицію!
Традиційне політичне гасло правих "Україні – українську владу!" виконане на національному рівні, а відтак втратило актуальність. Так, багато де на Сході та Півдні країни, влада ще далеко не "українська" за світоглядом, гуманітарною політикою, зовнішньо-політичними оцінками, але президент, парламент та уряд обрані проукраїнським електоратом з проукраїнських політиків (питання якості "наших" політиків та виборців окрема тема).
Маючи в парламенті проукраїнську владу, питанням національної безпеки є формування проукраїнської опозиції, бо те, що є сьогодні у вигляді "Опозиційного Блоку" чи КПУ є опозицією до держави Україна, а не лише до влади в ній.
Нова опозиція не повинна паразитувати на гуманітраних питаннях, загравати з Росією, ставити під сумнів державний устрій чи Європейський вибір країни (важко буде технологам). Натомість має з'явитись системна критика та альтернативна програма у економічних та соціальних напрямках, моделі стосунків держава-суспільство. Україна може почати відходити від вічного політичного популізму влади та опозиції і перейти до змістовної програмної та ідеологічної політичної та партійної боротьби. З'являться нові українські праві та справжні українські ліві. Такі проекти мають стати довгостроковими і пережити кілька виборчих циклів.
Першими успішними проектами української опозиції можуть стати сили ліво-центристського спрямування (умовні соціал-ліберали, соціал-демократи, лейбористи...). Питання соціального захисту стоятиме найближчим часом гостро, як і необхідність реального зменшення впливу олігархів на економіку та політику країни. Частина владних партій зникне, а частина цілком може забезпечити собі довге життя відмовившись від всеядного популізму, ставши респектабельними правими консерваторами.
Точність у назвах і класифікаціях важлива для політологів,але не для виборців, часто програми носять перехідний характер, а українська політична практика (як до речі і польска) заклала традицію гарних слів у назві, як необхідну передумову успішного політ-проекту, спрощення у назві не страшне, головне не за рахунок суті та програми.
Хороший процес, довгий правда і розпочатись він має з української опозиції.
