На нерівних берегах бюджетних потоків
Попри відносно невеликий зріст наявного населення у Києві – за 5 років додалося близько 62 тисяч людей – кожен киянин чудово розуміє, що є статистика, а є реальне становище. І реальне становище свідчить, що жити стає все менш і менш комфортніше.
Безумовно, не можна звинувачувати службу статистики, вона рахує лише те, що відображається офіційно. Але не визнавати того факту, що Київ уже не справляється з кількістю мешканців, це ніщо інше, як позиція страуса. Правда, з однією відмінністю: наш владний страус намагається сховати голову не в пісок, а в бетон. Ефект від таких вправ відомий заздалегідь.
Для кращої ілюстрації уявіть собі, що офіційні статистичні данні – це й є пісок для страуса, а у нашому випадку – бетон. Саме на цих цифрах ґрунтуються розрахунки видаткової частини бюджету, і якщо ці дані не відображають реальну картину, не слід дивуватися, що гроші потрапляють зовсім не туди, де вони потрібні.
Наприклад, дуже цікава річ – це розподілення видатків між районами міста, які знаходяться на правому та лівому березі Дніпра. Ось дивіться: розподіл планових видатків розвитку для РДА у 2019 році для районів правого берега склав 66,93%, а для лівого – 33,07%. Якщо порівняти середню (офіційну) чисельність жителів правого та лівого берегів Києва, то 63,7% (1879828 людей) – це жителі правого берега і відповідно 36,3 % (1071323 людини) – лівого. Тобто, пропорція зберігається, навіть лівобережним районам столиці трошки більше грошей перепадає, ніж належало б згідно пропорційного розподілу.
Але, є одне але.
Як було сказано вище, статистика може порахувати лише те, що є на папері. Реальне становище свідчить, що все більше і більше людей оселяються саме на лівому березі. Ми бачимо, як йде забудова, ми бачимо кількість транспорту, ми бачимо кількість людей. І є ще один аспект – лівий берег усе більше молодшає.
І це чудово видно на прикладі дефіциту місць у школах та дитячих садочках. Ось вам справжня наявна статистика!
Дарницький, Дніпровський, Деснянський райони столиці – рекордсмени з кількості учнів у школах, разом це – близько 108384 учнів. Це при тому, що загальна кількість у комунальних школах столиці – 276513 учнів. Тобто, в трьох лівобережних районах Києва вчиться майже 40% всіх столичних учнів! Існує настільки гостра нестача місць, що переповнення шкіл подекуди сягає 30%.
Ситуація з дитячими садочками навіть гірша. І знов більше всього дітлахів у Дарницькому, Дніпровському і Деснянському районах. Із загальної кількості дітей (101263) майже половина (45489) буде відвідувати садочки саме цих лівобережних районів. При цьому завантаженість садочків значно перевищує всі можливі нормативи. Найгостріша нестача місць спостерігається в дитсадках Дарницького району. Тут знаходиться 59 комунальних закладів дошкільної освіти, які розраховані на розміщення 12 659 дітей. Однак у цьому році дитсадки Дарницького району взяли близько 16 597 вихованців!
Що ж ми маємо у підсумку?
Попри офіційну статистику, найбільша кількість дітей дошкільного та шкільного віку фіксується в трьох лівобережних районах Києва. Таким чином, можна зробити цілком логічний висновок: якщо дітей більше, ніж показує офіційна статистика, значить, і дорослих більше. Отже, офіційна статистична пропорція розподілення мешканців між лівобережними і правобережними районами столиці не є вірною. Ба більше, процентне співвідношення мешканців Дарницького, Дніпровського та Деснянського районів у загально київській кількості значно вище. А значить, норми фінансування видатків на соціальні цілі мають негайно бути переглянуті. Особливу увагу слід привернути Дарницькому району, як одному з найбільш нужденних.
Будувати дитячі садочки, школи, позашкільні заклади треба було вже вчора, натомість, міська влада ховалася за віртуальними статистичними цифрами, переконуючи себе, що все нормально, і всім всього вистачає.
На жаль, реальність, як той умовний бетон, дуже скоро вдарить по обличчю, причому всіх киян. Незалежно від того, хто де живе.
