Зеленський vs Порошенко. Хто забезпечить українцям правосуддя?
Виборчі перегони останніми днями перетворилися на змагання з відеороликів і того, хто краще здасть аналізи.
Це, звісно, цікавий розважальний контент. Але це не дає практично жодної відповіді на запитання "Якими будуть для нас усіх наступні п'ять років, якщо ми зробимо той або інший вибір?".
Набагато більше, ніж здатність президента красиво говорити на камеру чи навіть його фізичне здоров'я, на наше з вами життя впливатимуть його майбутні дії і рішення.
Чи відбудуться дебати – незрозуміло. А тому хотілося б хоча б трішки повернути дискусію в предметне русло і спрогнозувати що саме робитиме той чи інший кандидат щодо одного з головних запитів суспільства – утвердження в Україні правосуддя.
Петро Порошенко
Що зробив кандидат?
Перш за все, варто нагадати, що чинний Президент – автор судової реформи і несе за неї політичну відповідальність. Саме він подавав до Верховної Ради і зміни до Конституції, і всі законопроекти, відповідно до яких відбувається реформа, а фракція його імені давала за них найбільшу кількість голосів.
Але це практично не призвело до прогресу. Ми вже описували чому судова реформа на сучасному етапі провальна. Коротко нагадаємо основні моменти.
* Оновлення судової влади не відбулося. В результаті кваліфікаційного оцінювання за 4 роки звільнено лише 15 суддів, попри те що в АП обіцяли, що ця цифра сягне 30% від їх загальної кількості.
* "Новий" Верховний Суд не став по-справжньому новим: туди пройшли десятки недоброчесних кандидатів, а очолили його старі суддівські боси. "Новий" ВС поновлює суддів Майдану і відмовляється повертати ЗТМК Фірташа державі.
Посади в ньому отримують відверти колаборанти, родичі Сергія Ківалова і "любі друзі" Порошенка.
* Деполітизації судової влади не відбулося також. До Вищої ради правосуддя вибирають наперед погоджених у владних кабінетах кандитатів, а на незалежних суддів тиснуть доганами і звільненнями.
* Єдиним реальним прогресом (який, правда, є лише побічно результатом судової реформи) є створення Антикорупційного суду за участю міжнародних експертів, а також те, що 3000 суддів за останні роки самостійно пішли в відставку. Але й цим шансом таке враження, що свідомо вирішили не користатися.
Суддів Антикорупційного суду ще не призначили, а замість суддів, які звільнилися, за 5 років не призначено жодного нового судді ні в 1 інстанцію, ні в апеляцію.
В результаті менше 1% громадян вважає судову реформу повністю успішною.
Що кандидат обіцяє зробити?
Офіційна програма кандидата містить лише згадку про Вищий антикорупційний суд і жодним чином не згадує інші суди. Хоча "переможна" риторика щодо судової реформи переважно зникла з комунікації президента, жодних помилок у ній він також не визнає. Складається враження, що кандидата Порошенка цілком влаштовує стан речей.
Кандидат не розглянув і пропозицію підтримати Порядок денний реформи правосуддя від громадськості, покликаний виправити ситуацію. На нещодавній зустрічі з активістами Порошенко лише зазначив, що "Верховний Суд не ідеальний, але здатний приймати самостійні рішення".
Це все яскраво показує, що кандидат Порошенко не збирається проводити роботу над помилками в судовій реформи і хоч якимось чином щось змінювати.
До чого це призведе?
До збереження поточного стану речей у судовій системі. За таких обставин правосуддя чекати марно.
Що ще може зробити кандидат, щоб виправити ситуацію?
Сильною стороною кандидата Порошенка є наявність хоч і здебільшого негативного, але досвіду в судовій реформі. Це можна і треба використовувати на власну користь.
* Спертися на позитивний досвід і масштабувати його. Подати законопроект, який розширює повноваження Ради міжнародних експертів, які допомагали відбирати кандидатів до Антикорупційного суду, на всі інші суди.
* Визнати помилки. Звільнити відповідальних за них – як зі своєї адміністрації, так і з органів, які це провал зацементували – ВККС і ВРП. Призначити на їхні місця агентів змін.
* Підтримати Порядок денний, який передбачає в першу чергу перезавантаження ВККС і ВРП і включення туди представників громадськості і незалежних міжнародних експертів, а також перезапуск кваліфікаційного оцінювання щодо недоброчесних суддів.
Одне це не гарантуватиме ні правовладдя в Україні, ні перемоги не президентських виборах, але може стати вагомим фактором їх досягнення.
Володимир Зеленський
Що зробив кандидат?
Кандидат не має жодного політичного досвіду. Очевидно, що ні в судовій, ні в будь-якій іншій реформі він не встиг зробити нічого. Це може бути як плюсом, так і мінусом.
Що кандидат обіцяє зробити?
Володимир Зеленський одним із перших підтримав Порядок денний реформи правосуддя від громадськості і пообіцяв перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя. Крім того, офіційна програма кандидата містить обіцянку запровадити мирових суддів і повноцінний суд присяжних, що також є одним із пунктів Порядку денного. Минулого тижня член команди Зеленського Олександр Данилюк анонсував, що "судову систему поставлять з ніг на голову", і перші кроки стосуватимуться Верховного Суду.
Однак днями в телеграм-каналі "Команда Зеленського" з'явилася інформація, що кандидат збирається забезпечити правосуддя шляхом... створення "міжнародного Вищого економічного суду". Що це таке – взагалі загадка.
Але стає очевидно, що це зовсім не "поставити правосуддя з ніг на голову" і жодним чином не стосується Верховного Суду і раніше підтриманого Порядку денного. А значить, і не допоможе ні поліпшити ситуацію з правосуддям для бізнесу, ні тим більше забезпечити правосуддя для простих громадян. В цілому виглядає, що не обійнявши ще жодної політичної посади, Зеленський вже почав відмовлятися від своїх же слів (або це за нього зробила його ж команда).
До чого це призведе?
Запровадження ще одного міжнародного комерційного арбітражу (якщо саме це мав на увазі телеграм-канал кандидата) жодним чином змінить ситуацію з національними судами. А відсутність рішучих кроків в судовій реформі призведе до збереження поточного стану речей у судовій системі. За таких обставин правосуддя також чекати марно.
Що ще може зробити кандидат, щоб виправити ситуацію?
Сильною стороною кандидата Зеленського в дискусії є відсутність політичного досвіду і імідж "нового політика". Враховуючи це, він може відкрито критикувати стан речей (що недоступно його опоненту як автору реформи) і пропонувати власні рішучі й інноваційні кроки.
* Навести лад в комунікаціях. Детально описати наступні кроки. Відкрито заявити, що кандидат у Президенти Зеленський (а не його телеграм-канал) підтримує перезавантаження недоброчесних ВККС і ВРП і включення туди замість старих суддів агентів змін від громадськості і міжнародних експертів, а також перезапуск кваліфікаційного оцінювання суддів;
* Назвати хто в команді кандидата відповідатиме за розробку і впровадження цих політик і чи має ця людина відповідну експертизу і досвід, а також своїх кандидатів на посади в ВРП, а так само голів СБУ і ГПУ.
* Уточнити що таке "Міжнародний економічний суд", спираючись на існуючі розробки в сфері і позитивний досвід інших країн, або взагалі відмовитися від цієї ідеї, яка, так виглядає, жодної проблеми правосуддя не вирішує.
Так само цей мінімальний набір не гарантуватиме однозначного успіху, але принаймні може показати серйозність намірів кандидата і здатність його команди їх втілити. Інакше це виглядає як поганий серіал, в якому, до того ж, одна серія не пов'язана з іншою.
***
В кандидатів ще є час зробити роботу над помилками. І дуже сподіваємося, що вони її зроблять. Адже відсутність реальних результатів судової реформи дуже дорого обходиться суспільству.
Чому судова реформа на сучасному етапі провальна і що має зробити наступний президент читайте детальніше тут.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.