Після програного суду щодо розкрадання ''нафтопродуктів Курченка'' люди Пашинського вдалися до тиску і погроз
Минулої п'ятниці депутат від "Народного фронту" Сергій Пашинський програв суд, який, до слова, сам й ініціював, але жодного разу не прийшов на засідання. Я та мій колега по Парламенту Сергій Соболєв, і ще два медіа (Канал Савіка Шустера 3S.tv та "112.Україна") були "відповідачами" у цьому позові. Пашинський подав на нас до суду через оприлюднення в ефірі згаданих ЗМІ інформації про його можливу причетність до зловживання із конфіскованими "нафтопродуктами Курченка".
Проте за рік часу суд так і не знайшов ознак "наклепу" у наших заявах про ймовірну причетність Пашинського до розкрадання арештованих нафтопродуктів. Але після програшу у судовому процесі, Пашинський вдався до тиску на суддю, що вела справу (заявивши, що буде домагатися притягнення судді Лариси Цокол до відповідальності за винесення такого рішення), а мені та Сергію Соболєву люди Пашинського обіцяють запусти "чорну кампанію", аби дискредитувати нас.
Зокрема, вчора я отримав кілька дзвінків-попереджень від редакторів сайтів і кількох телеканалів про те, що "люди Пашинського" намагаються розмістити "замовні матеріали" проти мене та депутата Сергія Соболєва.
Справа, про яку ми говорили тоді в ефірі, тягнеться ще з березня 2014 році. Саме тоді 85 тисяч тон нафтопродуктів, які належали структурам Сергія Курченка, були арештовані. Проте державі ці активи так і не повернули, адже нафтопродукти банально ще раз "вкрали", але цього разу вже представники "постмайданівської" влади.
Зокрема, частину арештованих нафтопродуктів за заниженою вартістю (30% від того, що пропонувалось на ринку) продали "фіктивним" фірмам. Останні ж перепродавали їх уже за ринковою ціною. Різниця в ціні, замість держбюджету, йшла в кишені організаторів "схеми".
Ще одну частину арештованих нафтопродуктів визнали "неякісною". Після цього вони зникли в невідомому напрямку.
Збитки, які отримала держава у результаті цієї оборудки з конфіскатом – 250 мільйонів гривень, і частина з них "осіла" на рахунках у ПАТ "Фортуна-Банк" (банку соратника Сергія Пашинського – Сергія Тищенка).
Наші підозри підтвердили і численні журналістські розслідування, зокрема, авторитетного медіа-ресурсу "Українська правда".
Два роки різні епізоди цієї брудної оборудки розслідували слідчі МВС, ГПУ та СБУ. Наразі матеріали всіх цих справ мають бути передані до НАБУ.
Аби з'ясувати, чи відбувся процес передачі, я скерував відповідне звернення до очільників прокуратури, Служби безпеки та Національного антикорупційного бюро.
А тим часом пан Пашинський, який не очікував такого фіналу судової тяганини, не шкодуючи грошей (адже після цих брудних оборудок сотні мільйонів гривень так і не потрапили до бюджету, зокрема, і на потреби армії), вдався до "чорнушної" медіа-кампанії з дискредитації тих, хто викрив цю корупційну схему.
Найприкріше, що у цій кампанії з дискредитації мене, Сергія Соболєва, поважних ЗМІ, Пашинський залучає і певних представників із "громадського середовища". Зокрема, я отримав ось такі повідомлення від Андрія Дзиндзі.
Прикро, що люди, котрі ще вчора відстоювали певні принципи, сьогодні так завзято відстоюють інтереси "героїв" брудних оборудок.
Щодо отриманих погроз, то повідомлю і Пашинському, і Дзиндзі, що за час своєї як журналістської (особливо в часи режиму Януковича), так і вже депутатської діяльності, я отримував подібні попередження пачками. І набагато серйозніші...
Трохи більше місяця тому ми поховали нашого побратима, лідера фракції "Народний контроль" у Кременецькій міській раді на Тернопільщині Віталія Ващенка. За пошуки правди його до смерті побили на подвір'ї власного будинку.
Тож нас так просто не залякати. Говорити правду ми звикли – якою б незручною вона не була для влади.
А тим часом хочу нагадати пану Пашинському його ж обіцянку, яку він тепер заперечує.
Рік тому на засіданні нашого Антикорупційного комітету, де розглядалась ця корупційна оборудка, Пашинський сказав, що заперечує свою причетність до неї, подає на нас до суду, а в разі свого програшу та доведення його провини, складе свій депутатський мандат (як це, до речі, вже зробив його однопартієць Микола Мартиненко: його корупційні діяння нині розслідують не лише українські правоохоронні органи, але й іноземні – зокрема, Чехії та Швейцарії).
Як бачимо, "рукописи", а точніше "архіви" не горять. Як не "згорає" і доказова база по справі двічі вкрадених нафтопродуктів Курченка. Тож я сподіваюся, вона буде уважно вивчена вже слідчими НАБУ.
Секретар Комітету з питань запобігання і протидії корупції,
лідер партії "Народний контроль"
Дмитро Добродомов
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
