Мода на арешти

Складається враження, що суспільство наше не розуміє, що арешт (точніше, тримання під вартою) сам по собі не означає притягнення злочинця до встановленої законом відповідальності.

Арештували – ура! Випустили – біда, злочинець на волі.

Ось і сьогодні обговорююють можливий арешт суддів.

В той же час, відповідно до Конституції, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

І зазначу, що якщо слідство діятиме за щаконом, тобто без тортур і інших недозволених методів, то тримання підозрюваного за гратами слідству не допоможе.

Адже відповідно до Конституції, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Це я до того, що підозрюваний має право мовчати, а тому слідство повинне бути готове довести вину і без його активної участі.

То чи не слід нашим слідчим а прокурорам сконцентруватися на збиранні доказів.

А суспільству цікавитися вироками, а не ухвалами про застосування запобіжних заходів.

І відрізняти одне від іншого.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.