Станиця-Луганська як виклик ''русскому миру''

Лелека оселилася на пам'ятнику загиблим у Другій світовій віні. Це фото може стати символом нової ситуації в Станиці-Луганській, яка влітку була окупована бойовиками, а потім піддавалася нещадним обстрілам. Другий символ – відновлений ринок. Працюють банкомати, іде торгівля.





Попри той факт, що офіційно переходу між Станицею і Луганськом немає, він працює при контролі з боку ЗСУ та прикордонників. До нас, на ринок ідуть із окупованої території. Ціни – нижчі, не грабують, а це реально доводить, де краще жити. Притік людей на ринок стимулює місцеве виробництво, насамперед, теплиці, які раніше працювали на російський ринок. Економічне відновлення і стабільність можуть стати одним із чинників перемоги у протистоянні з недолугим "русским миром".

А ще недавно ситуація виглядала зовсім інакше.



Зруйнований центр Станиці.



Обстрілювана лікарня, в якій кілька кабінетів продовжували працювати в найлютіші морози без електроенергії, на дровах. Отакі. були умови – але роботи не припиняли



Обстрілювана церква Московського патріархату як ще один привіт від "русского мира".



І над всім цим як символ сюрреалізму стояв Ленін. Але, як пояснює голова місцевої військово-цивільної адміністрації Юрій Золкін, "вночі налетів шквальний вітер і Ленін, розхитаний обстрілами, не витримав і впав сам по собі":)



Але ще важливіше: районна рада прийняла рішення про Росію як агресора, а ЛНР – як "терористичну організацію". Це стало викликом "казачкам", адже Станиця – історично одна з двох донських станиць на території України (друга – сучасний Новоазовськ). Російськомовний Юрій Золкін, колишній військовий і міліціонер, який лишався на проукраїнських позиціях під час окупації, користується великим авторитетом у місцевих і подає хороший приклад іншим радам і адміністраціям, як треба працювати в непростих умовах.

Ми можемо виграти цей двобій економічно та ідеологічно. В головах місцевих щось вже "клацнуло". Згідно із недавнім опитуванням Фонду "Демократичні інціативи", вважають, що іде війна з Росією 62% у Сєвєродонецьку та 49% у Старобільську; за Донбас у складі України 64 і 67% відповідно (за приєднання до Росії лише 5 і 2%, а за приєднання до "ЛНР" менше 1%); в обох містах більше 60% вважають за необхідну подальшу присутність української армії. Та проблем чимало. Надважливо не допустити на місцевих виборах успіху "Опоблоку", а насправді "блоку Януковича". Місцеві вибори всюди будуть не простими, а тут і поготів. Можливо, у прифронтовій зоні їх треба було б відкласти. І все-таки багато залежить від нас самих. Там, де влада близька до людей, де військові і правоохоронці допомагають місцевим, бачимо зрушення, навіть у такому складному місці як Станиця-Луганська.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.