Дещо про подвійні стандарти
Лише сьогодні вдень повернувся з конференції у Вашингтоні, яку організував CUSUR (Центр відносин США та України) .
Тема цьогорічної конференції: "Україна після парламентських виборів".
Як на мене, вона виявилася доволі цікавою. Засновники та фінансові донори CUSUR за її підсумками взагалі заявили, що ця тринадцята конференція вийшла самою цікавою з початку їх проведення у 2000 році.
Обговорювалося доволі широке коло питань. Згодом намагатимусь на деяких з них детально зупинитись. Зараз лише торкнусь теми санкцій по відношенню до українських чиновників, які причетні до судових справ проти Тимошенко та Луценка.
На конференції була присутня та виступала Paula J. Dobriansky, яка, хоча і наголосила, що виступає лише з власною позицією, між тим, є радником з питань зовнішньої політики кандидата в президенти США від республіканської партії Mitt Romney.
Тема моєї доповіді: "Економіка України після парламентських виборів".
Але формат конференції дозволяв задати запитання чи прокоментувати виступ інших доповідачів, тому я скористався цієї нагодою і задав питання пані Dobriansky. Хоча скоріше це був коментар до її виступу.
Я спитав, чи не є політикою подвійних стандартів, те що питання арешту активів та заборони в'їзду до європейських країн та США тих чи інших чиновників та бізнесменів виникає лише, коли йдеться про якісь порушення під час виборів чи судових процесів?
В той же час надзвичайно високий рівень корупції, що панує в Україні, це особливість не тільки цих останніх трьох років. Теж саме було за часів президентства Кучми та Ющенка. На сьогодні на міжнародному рівні існує законодавство з протидії відмиванню "брудних" коштів, які отримані, в тому числі, в результаті корупційних дій чиновників та бізнесменів, пов'язаних з ними. Чому ж про нього згадують лише, коли є бажання покарати "поганих" хлопців? Що, не знають, де знаходяться банківські рахунки та на яких компаніях зареєстровані активи цих високопосадовців та бізнесменів?
Знають. Більш того, при проведенні транзакцій більше 10000 дол. США, банки та інші продавці товарів та послуг зобов'язані ідентифікувати осіб, які їх здійснюють та в чиїх інтересах вони здійснюються. І ця ідентифікація обов'язково стосується в тому числі питання, чи працює або може раніше працювала ця особа в уряді, чи є пов'язаною особою з сьогоднішнім чи колишнім членом уряду. Неправдива відповідь з цього приводу вже дає підстави для притягнення до кримінальної відповідальності.
Якщо співробітники банків, торгових організацій, сфери послуг не здійснили такої ідентифікації, то це теж є кримінальним злочином.
Отже, насправді, в переважній кількості випадків відповідним службам західних країн добре все відомо про рахунки та активи сьогоднішніх можновладців і тих, хто зараз вже не при владі. І йдеться не тільки про українських осіб. Таж сама ситуація, наприклад, з рахунками та активами Володимира Путіна. А можна ще згадати рахунки та активи Мубарака, Каддафі та безліч інших бізнесменів та високопосадовців, які збагатилися завдяки корупції, обкрадаючи громадян своїх кран.
Підсумок мого коментарю був доволі сумний. Саме подвійні стандарти урядів західних країн в питанні протидії відмивання "брудних" коштів багато в чому продукують корупцію, що настільки поширена в багатьох країнах світу.
Зрозуміло, що враховуючи сьогоднішній статус пані Dobriansky, щирої відповіді я від неї не почув. Але питання подвійних стандартів від того, на жаль, менш актуальним не стало.
Інтересам українських громадян значно більше відповідав би арешт закордонних банківських рахунків і активів більшості наших олігархів та можновладців і порушення кримінальних справ проти них. Причому, передбачених міжнародним законодавством, підстав для цього ані трохи не менше, ніж коли йдеться про подібні дії відносно тих чи інших осіб, яких звинувачують в порушенні прав та свобод громадян. Може тоді нам би і не доводилося спостерігати сьогодні "чесні та прозорі" вибори у виконанні професійних гопників та наперсточників з Партії регіонів, які мають дуже значний досвід в цьому.
